Після підриву росіянами Каховської гідроелектростанції енергосистема України втратила 330 МВт пікової потужності.

Російський теракт спровокує катастрофу як в короткостроковому вимірі підтоплення населених пунктів з обох берегів Дніпра, так і довгострокові негативні наслідки, пов’язані з екологією та економікою регіону.

Каховська ГЕС була введена в експлуатацію у жовтні 1955 року. Вона стала останньою греблею по руслу Дніпра.

Завдяки її зведенню вище по руслу утворилось Каховське водосховище. На його території вода піднялась на 16 м.

Знищення ГЕС як об’єкта генерації

Згідно з заявою оператора ГЕС, держкомпанії Укргідроенерго, споруда повністю зруйнована і відновленню не підлягає.

Каховська ГЕС мала шість гідроагрегатів загальною потужністю понад 330 МВт. Для порівняння, Київ споживає потужність близько тисячі МВт.

Російські окупанти захопили станцію у перший день вторгнення. В листопаді загарбники заявили, що станція перестала виробляти електроенергію.

Гідроелектростанції це маневрова генерація, яка може виробляти електроенергію в пікові години споживання. Це ті години, в які не вистачає базового навантаження, яке несуть атомні і частково теплові станції.

Відтепер енергосистема країни втратила 330 МВт пікової потужності назавжди, пише видання.

Ризики для Запорізької атомної електростанції

Запорізька АЕС найбільша в Європі атомна електростанція, яка має шість енергоблоків потужністю 1000 МВт кожний. Для охолодження атомних реакторів використовується ставок, що наповнюється з Каховського водосховища.

Наразі ЗАЕС захоплена окупантами. Її енергоблоки переведені у “холодний стан”. Це означає, що в реакторах продовжується ядерна реакція для відпрацювання палива, але електроенергії станція не виробляє.

Якщо у такому стані припиниться охолодження реакторів, приблизно через добу їх температура досягне критичних показників, що призведе до їх руйнування і витоку радіації.

Оператор українських АЕС, НАЕК “Енергоатом”, оприлюднив заяву про те, що попри на ризики ситуація контрольована. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що підрив дамби не має безпосередніх ризиків ядерної безпеки на ЗАЕС.

Знищення сільського господарства

Каховське водосховище було джерелом технічної води для зрошувальних каналів у Запорізькій і Херсонській областях.

Обміління цієї водойми призведе до проблем із поливом сільськогосподарських земель. Вирощування культур на цих територіях без зрошення стане вкрай проблематичним.

Вплив на рибне господарство

Порушення екологічного балансу через обміління водосховища призведе до масової загибелі риби. А це вплине на обсяги вилову промислової риби, навіть у повоєнні часи.

Неможливість річкового судноплавства

До війни Україна активно розвивала вантажене судноплавство Дніпром.

З 2017 року традицією стало запускати з півдня до Києва баржу із херсонськими кавунами. А головне у зворотному напрямку цей шлях активно використовувався для експорту зерна.

Цей напрямок розвивав український аграрний холдинг “Нібулон”, засновник якого Олексій Вадатурський загинув від ракетного удару окупантів у липні 2022 року.

Зміна гідроландшафту регіону унеможливлює судноплавство за напрямком Дніпро Чорне море на роки.