15 вересня 1974 року в Москві радянська міліція знищила виставку картин митців-авангардистів. Проти художників та їх робіт застосовували бульдозери і поливальні машини. Через це виставку прозвали “бульдозерною”.
Перед тим в СРСР авангардистам заборонили демонструвати власні картини офіційно. Вони зазнавали переслідувань через те, що не визнавали прийнятий владою напрямок соціалістичного реалізму та не дотримувалися інших рамок. Митці мали відображати життя трудящих, “епоху класової боротьби”, розвиненого соціалізму тощо.
Попри постійні цькування та попередні невдачі, художники вирішили провести виставку на відкритому повітрі. Її ініціаторами стали колекціонер Олександр Глезер, художник Оскар Рабін та ще 12 митців. Вони відкинули Червону площу та вирішили розкластись на пустирі у Беляєво. Подали офіційну заявку до Московської міськради, чиновники якої згідно правил не могли заборонити мирну виставку прямо, але все ж продумали, як зупинити художників. Свій же захід митці назвали “Перший осінній огляд картин на відкритому повітрі”
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поети виступили проти пам’ятника Шевченку в Москві
15 вересня міліціонери почали без підстав затримувати деяких художників-учасників виставки на станціях метро. А тих, хто вже прибув на пустир почали оточувати люди у робочій формі, які також були працівниками міліції. Розгром виставки розпочали зі звинувачень, що художники “заважають робітникам проводити суботник у неділю”. Згодом накинулися на митців із кулаками та почали нищити картини. В хід пішла і важка техніка.
“Один із бульдозеристів, прорізавши картини Оскара Рабіна, збив з ніг художника, інший врізався в змішаний натовп людей. Поливні машини розганяли художників і глядачів потужними струменями води. Молодики знищили за допомогою машин і розпалених багать 18 картин”, – писали художники 16 вересня у листі на адресу радянського уряду.
Окрім митців, побиття зазнали і численні гості, випадкові перехожі та навіть іноземні журналісти. Останні повідомили про розгром виставки на захід. А в результаті цього вищі партійні чини розкритикували рішення місцевої влади застосувати силу, констатувавши, що Московська міська рада налаштувала проти СРСР не лише “буржуазну” пресу, а й західні комуністичні партії.
Влада майже миттєво та показово пішла на поступки і дозволила організувати нову виставку. Вона відбулася 29 вересня 1974 року в Ізмайловському парку. Отримала неофіційну назву “4 години свободи”.
Єдиним офіційно визнаним мистецьким напрямом у СРСР був соціалістичний реалізм. Художникам, які не хотіли прославляти радянську дійсність, забороняли публічно демонструвати роботи. Наприкінці 1960-х незалежні московські митці спробували влаштувати кілька виставок. Одну, в Інституті міжнародних відносин, закрили через 45 хв., іншу, в Будинку архітектора, за 15. Рекордсменом став Едуард Зюзін від відкриття експозиції його картин у кафе “Аеліта” до візиту міліції минуло 3 год.