Підсумки президентських виборів і референдуму у Молдові такі неоднозначні, що попри захват Заходу, тримають у напрузі молдован та викликають занепокоєння в Україні.
20 жовтня громадяни Молдови вибирали президента і визначалися з зовнішньополітичним курсом країни. Чинна президентка, єврооптимістка Мая Санду набрала 42,45%, але цього недостатньо для остаточної перемоги. Тож буде другий тур виборів, який призначено на 3 листопада. Санду буде змагатися з Александром Стояногло, у якого 25,98% голосів.
На референдумі, який проходив паралельно з президентськими виборами, більшість (50,46%) висловилися за включення у Конституцію Молдови пункту про членство в Євросоюзі. Однак Мая Санду заявила: виграна лише перша складна битва.
Третім є лідер “Нашої партії” Ренато Усатий, котрий, з огляду на 13,79% голосів, які він отримав, є важливою фігурою для подальшого розвитку подій на перегонах. Та саме другий тур, а не референдум, стане визначальним для зовнішньої політики Молдови. Чому?
Радіти чи сумувати
Єврооптимісти у Молдові заледве взяли гору. Розрив між ними та противниками європейського майбутнього Молдови є таким мізерним, що не можна говорити про всенародну підтримку євроінтеграції.
Євроскептики можуть взяти реванш у другому турі президентських виборів, якщо проросійський ексгенпрокурор Олександр Стояногло переможе Санду і не імплементує рішення референдуму у Конституцію. Якщо ж переможе Майя Санду, вона, безумовно, реалізує волю людей згідно з результатами всенародного опитування.
Хто такі Стояногло й Усатий
Ексгенпрокурор Молдови Александр Стояногло відчув на собі що то таке – кайданки на зап’ястках. Політичну кар’єру починав у Гагаузії, з листопада 2019 по жовтень 2021 року був Генпрокурором Молдови.
За ордером прокурора Антикорупційної прокуратури його арештовували співробітники Служби інформації та безпеки (СІБ) країни. Майя Санду перед тим вимагала від нього розслідування резонансних справ, Стояногло мав зв’язки з олігархом В’ячеславом Платоном, котрому, вірогідно, влітку 2021 року допоміг утекти з країни.
У 2023 році Санду своїм указом звільнила Генпрокурора, котрий до того намагався змінити процедуру призначення на цю посаду, але не знайшов підтримки у парламенті.
На захист Стояногло стали молдавські ліві (Партія соціалістів Республіки Молдова – ПСРМ), а експрезидент Ігор Додон звинуватив Санду, уряд і парламент в узурпації влади.
До речі, Ренато Усатий, лідер “Нашої партії”, теж належить до лівого, умовно проросійського, флангу.
Ренато Усатий був радником прем’єра Молдови Влада Філата, котрого засудили за корупцію. Саме він розпочав молдовський “плівковий скандал” про нібито причетність вищих посадових осіб держави до крадіжки з банківської системи одного мільярда доларів США.
Усатого вважали причетним до організації масових антиурядових протестів у Молдові у 2015 році. Політик, за деякими даними, має ще й російське громадянство. Якщо це й не так, та у 2017 році його партія укладала угоду про співробітництво із ЛДПР Володимира Жириновського.
Підступна арифметика
Сукупно у Стояногло й Усатого є 41,81%, що дає підстави ексгенпрокурору сподіватися на перемогу у другому турі.
Натомість у Маї Санду, котра асоціює себе з проєвропейським курсом, є ще, з огляду на результати референдуму, приблизно 8-10% електорального ресурсу, щоб переконливо перемогти Стояногло. Водночас у тандему “Стояногло – Усатий” єдина можливість вирватися вперед – мобілізація прихильників, що може дати, з огляду на той же референдум, від 7 до 9%.
представник ЄС Петер Стано звернув увагу на “безпрецедентне втручання Росії” у вибори і референдум у Молдові
Цікаво, що заяви Євросоюзу можуть стимулювати прибічників Росії у Молдові. Так, представник ЄС Петер Стано звернув увагу на “безпрецедентне втручання Росії” у вибори і референдум у Молдові. Брюссель навіть запровадив санкції проти осіб, котрі могли бути причетні до цього. Країна зіткнулася з нападом на свободу і демократію, це заявила і Майя Санду. “Ми виграли чесно у нечесній боротьбі”, – сказала президентка.
Купити 300 тисяч голосів
За даними соцопитувань, переконлива більшість громадян Молдови була за євроінтеграцію, тому, пише Politico, отримані результати шокували, а сама Санду закликала єврооптимістів підтримати її партію на парламентських виборах у 2025 році. Видання з посиланням на молдовських чиновників стверджує: Кишинів має підстави дорікати Брюсселю, адже не було подано конкретних сигналів по термінах. У Молдові сподіваються на інтеграцію до 2030 року.
Чинна президентка звинувачує у половинчастих результатах референдуму “злочинні угруповання, котрі співробітничають з іноземними силами”. Ці сили хотіли купити 300 тисяч голосів, стверджує вона. Натомість у The Washington Post вважають, не останнім чинником є повномасштабне вторгнення Росії до України, що “змусило багатьох проєвропейських політиків задуматися, чи не будуть вони наступними”. Адже, нагадують оглядачі видання, Росія тримає військовий контингент у Придністров’ї.
Євросоюз закиди зрозумів і намагається підтримати молдовських єврооптимістів. “Результати референдуму не означають, що Молдова розділена, а що, попри пропаганду й масову участь РФ, люди знайшли у собі сили обрати Європу, – стверджує депутат Європарламенту, голова Делегації зі зв’язків з Молдовою Зігфрід Мурешан. – Цей позитивний результат змусить Європу ще більше посилити програму модернізації країни, підвищення рівня життя людей та підготовки Республіки Молдова до вступу в ЄС”.
Погляд з України
Треба шукати коріння проблеми, вважає провідний науковий співробітник Українського інституту консервативних досліджень та інновацій Едуард Юрченко. “Чомусь ніхто не ставить просте запитання – це до якого ступеню повинен деградувати ЄС та сама “Європейська ідея”, щоб туди не хотіла Молдова?” Адже у країні, на відміну від Криму, живуть, переважно, молдовани, котрі ближчі до румунів, ніж до росіян.
Результати виборів у Молдові є критичною загрозою нашій національній безпеці, застерігає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Якщо негативну спіраль не зупинити, то РФ приведе Молдову до громадянського конфлікту. Нам терміново потрібна спільна з ЄС стратегія, що і головне – як ми маємо спільно зробити, щоб зупинити російський плацдарм в Молдові, чого б це не коштувало”.
З огляду на кількість і спрямованість кандидатів на президентських виборах, у Молдові одна єврооптимістка проти дев’яти песимістів або проросійських, звернув увагу дипломат Роман Безсмертний. Причому близько третини виборців Молдови – це діаспора. “Суспільство тягає каната і невідомо, в який бік далі, – пояснює він. – Левову частку тиску на виборців здійснювали два олігархи: Плахотнюк і Шор, на яких відкриті кримінальні справи у багатьох державах”.
Робота над помилками
З іншого боку, тренд на перемогу євроскептиків на референдумі переломили голоси діаспори. І це стане ударом для Путіна, переконані у Newsweek. Утім, доцент кафедри міжнародних відносин Оклендського університету Крістіан Кантір у коментарі Associated Press звертає увагу: попередні опитування могли завищити проєвропейські настрої всередині Молдови.
Якби не голоси діаспори, результат був би негативним, наголосив експерт, але у такому вигляді вирішальний чинник голосів діаспори “буде підживлювати ідеї, котрі просувають Кремль і проросійські сили”, застерігає він.
До того ж, експертка Центру Східноєвропейських і міжнародних досліджень Надя Дуглас звернула увагу на те, що влада Молдови не змогла достукатися до бідних та сільських верств населення, котрі сприймають вступ до ЄС як елітний проєкт. “Результати референдуму свідчать, що країна розділена, уряд має почати об’єднувати її”, – наголосила вона.
Але як? Молдова є країною з непростою історією, нагадує експерт по Східній Європі Ханс-Хеннінг Шредер: “У політичному плані це дуже складний регіон. Росія, безумовно, має великий інтерес до Молдови”.
Тож Молдова може стати або прикладом успіху російських технологій, або зразком того, як їм ефективно протидіяти.