Українські виробники організували у Києві виставку вітчизняних товарів “Всі.Свoї”. На День Незалежнocті сюди прийшли сoтні людей.

Містяни та гості столиці приходили сюди цілими родинами. Розглядали та купували товари, говорили про війну, свято, політику та ймовірні перемовини між РФ та Україною. Також оцінювали діяльність усіх президентів нашої держави.

Які ціни були на ярмарку та як на четвертому році війни люди продовжують жити та планувати майбутнє в Україні – дізнавалася кореспондентка Gazeta.ua.

МАРКЕТ ДЛЯ СВOЇХ

До маркету йдуть натовпи людей, дехто одягнений в патріотичний одяг. Погода хмарна і вітряна, тому більшість відвідувачів у верхньому одязі.

На вході до ярмарку невелика черга. Всіх зустрічає працівник і вітає з Днем Незалежності. Маркет розгорнувся на 5-ти поверхах. Охочі можуть придбати кавові напої чи лимонади, також пропонують коктейлі. Ціни на каву починаються від 50 грн., а коктейлі від 200 грн.

На десятках лавках сидять люди. За апаратурою стоїть діджей і налагоджує звук. Ввечері тут буде концерт артистки Чепруненко.

Однією з тих, хто прийшов на “Незалежний маркет” є Катерина. Дівчині 19, одягнена у чорно-білу вишиванку.

– Я шукала, куди можна сходити на День Незалежності в Києві. І ось натрапила в ТікТоці на це місце. І мені так сподобалось – я люблю українську культуру, бренди, – каже.

Ще нічого не придбала, але вже примітила для себе одяг від одного з українських брендів.

– Для мене День Незалежності – це єднання нації. Це показує, що ми можемо стояти проти ворога. Будь-які перешкоди, які з’являються – ми здатні подолати. І вже 34 роки це робимо, – говорить впевнено Катерина. – Найбільше наше досягнення – це те, що ми зараз стоїмо проти Росії. Україна могла би досягти більшого, але на це потрібні час, гроші, підтримка і віра людей.

Серед шести українських президентів виділяє двох.

– Чинний президент – він під час повномасштабного вторгнення, я вважаю, найкращий. А найгірший – Янукович, – каже дівчина. – Найбільший провал – це період Майдану, коли був Янукович. Це був дуже важкий час, коли люди страждали. Але це й показало, що ми сильні, що можемо протистояти навіть такій владі.

За час повномасштабної війни населення україни скоротилося на 10 млн людей, за даними видання Frontliner. Більшість – це родини, які виїхали за кордон. Для того, щоб їх повернути – має відбутися низка вдосконалень у державі, каже Катерина.

– Вдосконалюватись потрібно у сфері освіти. Давати людям якісь переваги, можливості, щоб вони бачили, що тут дійсно буде краще: буде де жити, за що жити, як будувати майбутнє. Зараз вони це бачать у Європі, але хотілося б, щоб і в Україні були такі можливості, – додає Катерина. – Я була в Європі й бачила, як живуть пенсіонери – вони не переживають за гроші, можуть просто вийти вранці, попити каву, не думаючи, скільки вона коштує. Хотілося б, щоб і в Україні були такі умови: пенсія не 2 тисячі гривень, а 2000 євро.

Дівчина виїжджала за кордон під час повномасштабного вторгнення, але повернулася додому.

– Їхні системи – бюрократія, документи, банки, медицина – усе дуже затягується. В Україні – цифрові системи, усе швидко. Плюс, сервіс тут кращий, ціни приємніші, – додає дівчина. – Хотілося б якнайшвидше закінчити війну, звісно. Але думаю, ще роки півтора-два це буде тривати. Раніше вже були якісь “переговори”, але нічого не сталося. Я не вірю, що і наступні щось вирішать.

БІЛЬ І ГOРДІСТЬ

На одному з поверхів маркету представлені українські виробники прикрас та аксесуарів. На різнокольорових столах обережно розкладені прикраси з бісеру, кераміки, срібла та золота. Також тут можна придбати аксесуари: хустки, шарфи та окуляри.

Поверхом нижче відкривається світ товарів: декору для дому, кераміки, текстилю, косметики та екотоварів. Українські майстри демонструють вироби з дерева, скла та столи з епоксидної смоли. Багато хто продає посуд з кераміки та аромати для дому. Обережно виставлені соєві свічки наповнюють фруктовими ароматами повітря.

Відвідати маркет прийшли Ксенія та Інна. Жінки вже встигли прикупити парфуми українського бренду.

– Ми прийшли провести гарно час, подивитися щось із українських брендів, насолодитись атмосферою і підтримати українського виробника, – каже Ксенія. – Поки що були лише на одному поверсі – там, де парфуми, посуд, трохи одягу.

Іннна відзначає, що День Незалежності в 2025 році для неї символізує сум і боротьбу.

– Для мене сьогодні це – біль. Ми проходили повз Михайлівську площу, навколо стендів із фотографіями. Було боляче. Але водночас – це гордість, що ми не зламались. Дуже хочеться, щоб ця сила збереглась у майбутньому, щоб ми не втратили себе, – з сумом в голосі додає Інна. – Сьогодні нам нагадали інсталяцією в центрі, що саме відбувається зараз, чим займаються наші герої та армія. Це і біль, і гордість водночас – за те, що ми боремось, не зважаючи ні на що.

Головним досягненням України за 34 роки Незалежності жінки відзначають те, що Україна збереглася до сьогодні.

– Сам факт, що Україна збереглася – це вже велике досягнення, – каже Ксенія. – Також розвиваються нові напрямки, зокрема українське виробництво. Сьогодні бачимо багато молодих стартапів, які реально працюють. Частина населення українізувалася, перейшла на українську мову. Люди почали повертатися до своїх коренів, шукати культурну спадщину. Ми в процесі досягнень. Головне – не втратити те, що вже відстояли.

– Якщо оцінювати українських президентів, кого ви б виділили? – питаємо.

– Мені не соромно за Ющенка. Він ще 20 років тому розумів, куди ми маємо рухатись: до єдності, до усвідомлення свого коріння. Це було дуже прогресивно на той час, – каже Інна. – А найгірший, мабуть, Янукович. Сподіваємося, що гірше залишилось у минулому.

Про якісь компроміси з Росією, Лілія навіть не думає. Каже: це нічого не дасть.

– Однозначно – ні. Те, що зараз називають “компромісом”, насправді – це не компроміс, це капітуляція. Якщо Росія нічого не віддає, в чому тоді компроміс? Треба або вигадати інше слово, або називати речі своїми іменами, – каже наостанок жінка. – Поки не бачу, коли це може закінчитися. І не розумію, яким чином це може відбутись. Можливо, буде якесь перемир’я, але це не буде справжнім миром. Це буде зашморг, який висітиме на шиї України.

На цьому поверсі розмістили маленькі будки з тваринами, які шукають дім. В прозорих кейсах сидять кошенята, поряд стенд з фотографіями і іменами. Діти весело підходять роздивитися домашніх улюбленців.

ВІЛЬНА ДЕРЖАВА

На першoму поверсі розкинулися столи з гастрономічними делікатесами. Аромати сиру та сиров’яленого м’яса заполонили простір. Тут продають пастилу, сири, м’ясо, напої, соуси та десерти ручної роботи. Бджолярі виставили різноманітний мед: гречаний, різнотрав’я, липа, соняшник. Представники алкогольної продукції без вагань пропонують скуштувати вино чи наливку.

Поверхом нижче свої товари розмістили українські бренди одягу. Уздовж рядів виставлені стенди з одягом та аксесуарами – майже скрізь можна побачити українську символіку: вишиті орнаменти, синьо-жовті акценти, патріотичні принти. Є як сучасні речі у стилі стріт, так і класика з етнічними мотивами. Біля кожного стенду – невеликі скупчення людей: хтось приміряє, хтось фотографує, а хтось просто прийшов підтримати українських виробників.

– Ми щороку саме в День Незалежності гуляємо на Андріївському узвозі – це вже наша родинна традиція. Дивимось, що продають, чим торгують. Сьогодні вперше побачила ось цей комплекс – дуже здивована різноманіттям, – каже Любов.

Любов і Богдан натрапили на маркет випадково, але вже встигли прогулятися і роздивитися ряди українських товарів. Жінку віку не називає, сміючись каже: багато.

– День Незалежності – це вільна Україна, незалежна від Європи, від Америки, від тої Росії, повністю вільна, своїм путём йти, – каже Богдан. – А ми від однієі залежності впадаємо в іншу. За те що крадуть у нас, ми впали в залежність від Америки, від Європи. Замість того, щоб саморазвиваться. Гроші в країні є, але вони в офшорах, у кишенях олігархів. Якщо б не внутрішній ворог – корупція, зрада, продажність – не було б і зовнішнього ворога. Через хабарі відкрили ворота в Криму і на Донбасі. Якби цього внутрішнього ворога не було, то Путіна тоже тут би не було. Україна мала друге місце в світі по вооруженію. І що зробили? Під тиском Америки все повіддавали.

– Розпродали заводи, а до цього люди мали роботу стабільну, все порозпродавали, – дoдає Любов. – Не було б цього внутрішнього ворога, не було б цієї війни. Я нещодавно була у хорватів і там теж розповідали про війну в 1991 році за незалежність. Тоді теж прийшли з такими лозунгами, що все буде добре. Тільки вони вооружилися, як Югославія напала. Воно все йде по одному і тому ж самому сценарію. Вони нічого нового придумати не можуть, вже відпрацьовано все.

Любов згадую день проголошення Незалежності в 1991 році і каже, що тоді всі були щасливі.

– Це була така радість! Я тоді була з маленькою дитиною. Ми гуляли Хрещатиком, всюди були свята, прапори, – згадує Любов. – Пам’ятаю і як люди вірили в Ющенка. Але потім – Тимошенко, Порошенко, Янукович… Порошенко – це була лише ілюзія євроінтеграції, а насправді – нічого. Люди не за Зеленського голосували, а проти Порошенка, бо бачили, що він нічого не зробив.

– Які здобутки України за 34 роки ви би виділили?

– Найголовніше – це те, що ми зберегли українську мову. Немає мови, немає культури, немає історії, немає нації. Ми зберегли цю ідентичність, при тому що нас хотіли всі роки знищити, з давніх-давен Україну руйнували. Бо Україна – це земля, чорнозем, ресурс. Чому бідний? Тому що дурний. Чому дурний? Тому бідний, – додає Богдан. – Маючи таку землю, бути в нищиті. Це ми самі винні, кожен з нас. Ми дозволили так з собою чинити. Свобода починається з незалежності у думках. А нам, як стаду баранів, нав’язали російську думку. Люди тільки зараз прокидаються.

Після того, як Любов побувала за кордоном, каже, щоб повернути людей до України треба створити комфортні умови.

– Створити умови. Дати безвідсоткові кредити, як це було в Польщі. Дати можливість почати свою справу. А в нас людина не встигне піднятися – вже потрапила в борги. Ми самі в себе крадемо і думаємо, що виграли, – каже жінка поправляючи біляве волосся.

Богдан каже, що чинна влада робить недостатньо ,тому що корупція досі на високому рівні. Також додає, що з Росією йти на умови немає сенсу.

– В майбутньому я бачу Україну відновленою. Але зараз ми проходимо гальмування – ми велика країна, й швидко не зупинишся. В нас буде допомога. Україна пройде цей важкий шлях, – наостанок додає Любов і пара прямує далі на Андріївський узвіз.