Якщо двоє людей чогось прагнуть, вони обов’язково подолають будь-які труднощі
З Богданом познайомилася ще до початку великої війни. Ми гуляли в одній компанії, приятелювали. Після повномасштабного вторгнення Богдан одразу записався в ТрО. Був там близько місяця. Потім зрозумів, що може більше допомагати в боротьбі за нашу державність, і пішов до військкомату, щоб узяти повістку. Коли його відправили на фронт, почали листуватися. У Бахмуті Богдана поранили. Не вагаючись, одразу вирушила в Павлоград, куди його евакуювали. У лікарні була з Богданом тиждень, піклувалася про нього, робила уколи. Там усе й переросло у стосунки.
Перед кожним виходом Богдан записував для мене відео. Казав, що він тепло одягнений і все буде добре. Було болюче очікування, якщо він декілька днів не виходив на зв’язок. Часом здавалося, що божеволію, дні зливалися в один, і я збивалася з рахунку. Чекала, коли врешті прийде повідомлення: “Все добре, кицюню. Живий”.
Пропозицію стати його дружиною зробив у листуванні. Я одразу погодилася. Довго не розуміли, чи відпустять його на весілля. Усе вирішилося за кілька днів перед запланованою датою. Я сумлінно організовувала свято, проте усвідомлювала, що все може бути скасовано будь-якої миті.
11 березня торік у присутності родичів і близьких друзів ми одружилися. Але цій щасливій події передувала історія. Коханий їхав до мене з Бахмута. Залишилася одна, й та розбита дорога, якою можна було безпечно виїхати. Усі переправи, понтони були розбиті. Товариш Богдана взявся підвозити його на легковій машині. Вони далеко не заїхали. Застрягли.
Пізніше Богдан розповів: “Думав, що все пропало. Що робити? І тут з’явилися хлопці з 93-ї бригади. Ми з ними воювали на деяких напрямках. Кажуть, не біда, зараз під’їдемо. Посадили мене в танк. На танку виїхав із Бахмута через поле, так поспішав на власне весілля. Вибрався до Часового Яру, і потім підвезли теж друзі-військові”.
Коханий їхав додому майже два дні. Ближче до Краматорська транспорт теж їздив нерегулярно. Але тепер він любить повторювати, що це того вартувало. Якби йому не вдалося приїхати вчасно, було би прикро. До весілля готувалися тиждень. У короткі терміни довелося багато чого організувати, домовлятися.
Перед кожним виходом Богдан записував для мене відео
На урочистостях я була у вишитій сукні, Богдан у військовій формі. А вже в ресторані чоловік теж одягнув вишиту сорочку. Богдан був удома три дні. Далі відстані, ротації, мої подорожі за ним майже по всій Україні. Загалом за цей час я проїхала за кермом декілька тисяч кілометрів. У одній із таких поїздок екстрено потрапила на операційний стіл лікарні на Рівненщині. Богдан був поруч. Якби не він, не знаю, чи залишилася б жива.
Недавно Богдан втілив мою давню мрію й ми завели собаку. Тепер у нас є киця Моня і собачка Джуся. Чоловік любить риболовлю. Їздимо, коли випадає нагода. За час, що ми поряд, були хороші моменти й гірші. Ідеально не буває, бо всі ми люди. Попереду довге життя, буде багато всього. Проте для себе я зробила важливий висновок: якщо двоє людей чогось прагнуть, вони обов’язково подолають будь-які труднощі.