Останні роки слово крафт все частіше зустрічається у харчовому бізнесі. Донедавна воно асоціювалося тільки з пивом та невеликими броварнями, але сьогодні це крафтові сири, ковбаси, джеми, маринади і ще багато інших продуктів. Український крафт – це смачно, корисно і без шкідливих домішок. Для покупця – це можливість придбати якісний ексклюзивний продукт, для виробника – це справа, в яку він вкладає душу.
Але сьогодні держава Україна продовжує стимулювати роботу холдингів. Тоді як європейські країни стримують бажання виробників укрупнюватися, щоб не допустити перевиробництва, що призводить до зниження ціни на продукти і знищення малих виробників.
“В умовах війни нам стало ще важче виживати. Багато крафтовиків і до 2022 року не могли назвати себе успішними бізнесменами, а коли у держави з’явилися більш глобальні виклики, їй стало точно не до нашої долі. Хто може нас врятувати? Великі національні мережі, що можуть виступити посередником між українським крафтом та покупцем”, – говорить Григорій Ляхович, засновник бренду “Поліська Комора-степка”.
Ставити виробників продуктів з високою доданою вартістю на один рівень із “домашніми” – не правильно і не справедливо, однак і досі на державному рівні немає дієвої контрольної системи для них, працювати ж за правилами агрохолдингів вони не можуть. Але сьогодні частково функцію держави беруть на себе провідні торгові мережі, допускаючи на свої полиці товари дрібних фермерів і перевіряючи їх за власною системою контролю. До прикладу, марка “Поліська Комора-степка” нещодавно почала співпрацю з мережею маркетів АЗК “БРСМ-Нафта”.
“Подібна колаборація може вважатися прикладом того, як великий бізнес рятує крафт, розширюючи свій асортимент якісною сиров’яленою продукцією. Нас визнали за кордоном і на поліський мацик чекають навіть в Британії, але потрапити на полиці українських мереж було дуже важко. Тому ми дуже вдячні “БРСМ-Нафта” за те, що вони пішли на певні поступки, щоб “Поліська Комора-степка” отримала шанс вийти на більший ринок”, – говорить Григорій Ляхович.
Перше, що відрізняє крафтового виробника – репутаційна відповідальність. Такий виробник зацікавлений у впізнаваності свого продукту, відтак у його високій якості й безпечності. Як свідчить європейський досвід, це значно дієвіший механізм, ніж контроль кінцевого продукту невідомого походження.
“Ми за прозору відповідальність, коли всі етапи виготовлення продукції простежувані, а виробник особисто може відповісти за її якість. Сподіваюся, що прикладу “БРСМ-Нафта” послідують такі мережі, як “Сільпо”, “АТБ” та інші, хто в змозі сьогодні виділити невеликий простір для крафтових виробників. Для багатьох з них – це шанс всього життя і я впевнений, що вони скористаються ним і зможуть приємно здивувати покупця”, – зазначив власник “Поліська Комора-степка”.