Через війну психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 млн українців. Саме таку статистику озвучили в Міністерстві охорони здоров’я ще на початку червня. Якщо брати міжнародні дослідження, то, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна п’ята людина, що проживає в зоні військових конфліктів, має проблеми з психічним здоров’ям. І наразі, мабуть, найпопулярніше запитання, яке я чую під час інтерв’ю: “Чи стануть українці нацією ПТСР?” Також я неодноразово чув ідею, мовляв, після перемоги ми всі будемо виснажені та на антидепресантах (спойлер: ні). Тож сьогодні пропоную більш детально розглянути ймовірні наслідки війни для нашого психологічного здоров’я та як ми можемо підтримати себе вже зараз.

У статті ВООЗ, опублікованій у медичному журналі Lancet, виділяють наступні діагнози, які найчастіше виникали в цивільних і військових, які пережили війну:

• ПТСР;

• депресія;

• біполярний розлад;

• шизофренія.

Статистика VS реалії: наскільки все катастрофічно

Я недарма навів статистику та дослідження на початку матеріалу. Так, війна, зокрема стрес, почуття невизначеності, втрати впливають на нас. Але саме масової катастрофи, як може видаватися, не буде. Так, у нас виникнуть складнощі, пов’язані безпосередньо з травматичними епізодами, з тяжкими переживаннями горя тощо. Багато людей втратили близьких, житло, роботу, навіть улюблені місця, де донедавна гуляли та відпочивали з цим теж треба навчитися жити. Є багато моментів і факторів в житті кожного з нас, які змінили буденність.

Однак, з огляду на специфіку нашої культури, у нас досить добре підготоване суспільство з високим рівнем резистентності та стресостійкості. Тобто, попри всі труднощі, з якими ми стикаємося, здебільшого серйозних психологічних порушень у нас не виникає. Принаймні наразі особисто я не спостерігаю катастрофічного погіршення в цій галузі з низки причин.

По-перше, у нас досить мотивоване населення, оскільки у нас є спільний ворог. Тобто якщо людина не розуміє, задля чого потрібно впоратися зі складними обставинами, це пригнічує. Тож у росіян, які беззмістовно терплять приниження, ситуація із психологічними розладами буде точно масовою. Ми ж своєю чергою маємо уявлення про те, що відбувається, що з цим робити і як ми з цим можемо боротися. Ми точно знаємо, що переможемо й це надає нам сил.

По-друге, міжнародні організації, волонтери та держава роблять все можливе, щоб підтримати українців. Готують спеціалістів, запускають платформи підтримки тощо.

Активно опікується цим питанням і Офіс першої леді, та й загалом культура психологічного здоров’я у нас активно розвивається та популяризується.

Щодо дослідження ВОЗ, зокрема ми говоримо про загострення таких хвороб, як шизофренія, біполярний розлад, депресія тощо, хочу наголосити, що ці захворювання можуть бути пов’язані з генетикою та спадковістю. Тобто якщо людина схильна до них, то, звичайно, війна як додатковий стрес може вплинути. Однак для цього має бути багато факторів, тому не поспішайте діагностувати їх у себе.

Як підтримати себе та мінімізувати наслідки стресу

Звичайно, буде утопічним сказати, що всіх нас оминуть певні складнощі зі здоров’ям. Але є кілька дуже простих та дієвих порад, які допоможуть нам впоратися з труднощами.

Слідкуйте за харчуванням. Якщо у вас є можливість збалансовано харчуватися не варто цим нехтувати. Особливо сніданком, оскільки саме він допомагає нам нормалізувати рівень кортизолу, відомого ще як гормон стресу.

Не відмовляйтеся від фізичного навантаження. Навіть простих прогулянок достатньо. Річ у тім, що активний спосіб життя сильно перемикає фокус уваги з внутрішнього стану. Тобто ми фактично даємо нашому мозку відпочинок.

Навчайтеся. Розвиток нових навичок робить нас стійкішими до стресів. Тож якщо ви планували вивчити нову мову або вдосконалити українську зараз найкращий час.

Дотримуйтеся інформаційної гігієни. Часом наше уявлення про подію, сформоване медіа, може виявитися більш страшним і травматичним, ніж власне переживання події. Я не закликаю залишатися в інформаційній тиші, та важливо розуміти, що наш мозок сприймає інформацію про катастрофу так, ніби ми самі її переживаємо. Тому часом важливо робити перерви.

Спілкуйтеся та знайомтеся. Ми соціальні істоти, тож соціалізація дуже важлива частина нашого життя.

Замість того, щоб постійно думати про те, що ми матимемо проблеми, краще подумати про те, як ми можемо їм запобігти

Не нагнітайте. І тут я кажу саме про наратив “ми всі будемо хворі”, “нація ПТСР” тощо. Негативізм мислення провокує погіршення емоційного стану. Дуже важко боротися зі складнощами, якщо постійно мислити негативно. Я в жодному разі не закликаю ігнорувати, якщо ви помічаєте у себе певні проблеми зі здоров’ям. Будьте дбайливими до себе та вчасно звертайтеся до фахівців. Вам обов’язково допоможуть. Замість того, щоб постійно думати про те, що ми матимемо проблеми, краще подумати про те, як ми можемо їм запобігти.

До чого нам варто бути готовими

До перемоги. У мене є знайома, яка давно підготувала пляшку вина на день перемоги та сукню на свято смерті російського президента. Тож бережіть себе та своє здоров’я, нам ще святкувати.

Так, будуть люди, які потребуватимуть допомоги спеціалістів. І навіть якщо ця людина ви, то важливо розуміти, що це не так катастрофічно, як може видаватися. Нам варто розуміти, що зараз ми можемо бути більш емоційно вразливими. Тож це чудовий привід піклуватися про себе та спостерігати за своїм станом, щоб вчасно звернутися до фахівця, якщо виникнуть складнощі.

Будуть й інші післявоєнні наслідки наприклад, ми точно станемо більш стресостійкими та адаптованішими

Разом з тим хочу розглянути інші післявоєнні наслідки. Наприклад, ми точно станемо більш стресостійкими та адаптованішими. У нас уже є сильна національна ідея. Ми маємо загальне уявлення про те, що таке національність, нація, спільна культура і чому ми маємо бути волелюбними. Ми вже усвідомили, наскільки ми сильні та які неймовірні речі можемо робити.

Тож чи будемо ми “нацією ПТСР”? Будуть люди, які дійсно зіткнуться з цим розладом, і їм допоможуть в нашій країні багато сильних фахівців. А нацією ми були та залишимося волелюбною, сильною та свідомою.