Нагороди, які родина відзначеної отримала через понад 70 років

Home Новини звідусіль Нагороди, які родина відзначеної отримала через понад 70 років

Дві нагороди Української повстанської армії “Бронзовий хрест за заслуги” та “Срібний хрест за заслуги” зберігаються у фондах Бережанського краєзнавчого музею на Тернопільщині. Ними 1945-го та 1947 року нагородили Галину Дидик (19121979). Проєкти нагород розробляв художник-підпільник Ніл Хасевич (19051952).

Галина родом із Бережанщини. Вивчилася на вчительку та кухарку. Працювала в дитячих садках. Коли 1939-го Галичину окупували радянські війська, її заарештували. Закидали націоналістичну пропаганду. Але доказів не знайшли, за рік відпустили. 1944 року Дидик вступила в Організацію українських націоналістів. Спочатку працювала в українському Червоному Хресті, організовувала курси для лікарів і санітарок. Мала псевдо “Молочарка”. Через рік стала зв’язковою головнокомандувача УПА Романа Шухевича (19071950). Отримала псевдо “Анна”.

 Шухевичу були потрібні довірені особи для виконання організаційних завдань і особистих доручень, розповідає директорка музею Наталя Бойко, 32 роки. До обов’язків “Анни” входило підтримувати зв’язок із членами Проводу ОУН, винаймати квартири для проживання і зустрічей підпільників, забезпечувати їх провізією, шукати необхідну літературу й періодичну пресу. Навіть з’ясовувати причини арешту учасників ОУН. Була біля Шухевича в день його загибелі від рук чекістів. Коли зрозуміла, що врятуватися не вдасться, випила отруту. Але її відкачали й ув’язнили.

Слідство тривало пів року. Галина Дидик витримала майже 130 допитів, деякі могли тривати 1520 годин. Вирок 25 років таборів. Відбула 21, вийшла на волю через проблеми зі здоров’ям. Жила в Караганді, потім на Черкащині. Влада поставила умову: щоб повернутися на малу батьківщину, треба підписати “покаяльну заяву”. Відмовилася. Померла від інфаркту. Родичі поховали її в Бережанах.

 Своїх нагород “Анна” так і не побачила, каже Наталя Бойко. 2017-го, до 75-річчя УПА, коштом меценатів виготовили їхні копії. Вручили онуці в перших Галини Дидик Євгенії Васьків-Кизимі. А вона подарувала їх музею.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”