В українській мові є старий продуктивний чоловічий суфікс -ар (-яр).
Завдяки їм можна утворити українські милозвучні відповідники до слова дроновод.
“Ніхто в нас нікого не “водить”: овцевод – вівчар, пчеловод – бджоляр, цветовод – квітникар. Тому й дроновод буде дронар”, – пояснює у своєму дописі на Facebook філологиня Ольга Васильєва.
Непродуктивні суфікси -чик, -щик теж у нашій мові замінюються продуктивними:
газетчик – газетяр,
каменщик – каменяр,
гробовщик – трунар,
дронщик – дронар.
Якщо треба уточнити, який саме напрямок роботи з дронами, вказуємо: дронар-оператор, дронар-інженер, дронар-складальник. Так само, як є автомеханік, автослюсар, авторихтувальник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З якого віку треба звертатись на “ви” до незнайомих людей
“Для тих, хто пише, що дронар – це тільки виробник, а оператор має бути дроніст, як автомобіліст чи машиніст: хіба дзвонар виробляє дзвони? Ні, він оператор дзвона. Суфікс -іст іншомовний, -ар/-яр – питомий український”, – зазначила філологиня.
У множині – дронарі,
фемінітив – дронарка,
галузь – дронарство.
У родовому відмінку однини – дронаря́ (як лікаря, слюсаря, секретаря, чоботаря, шахтаря, аптекаря, дзвонаря, підсумувала Васильєва.
“Говорімо та пишімо правильно! Українські дронарі – московитів трунарі”, – додала редакторка.
Українцям не завадить звикнути правильно називати професії. Багато людей часто говорять “військовий”, “пожежний”, “учений”, “поліцейський”. Але це калька з російської мови.
Філологиня Ольга Васильєва наводить правильні форми назв багатьох професій, які вкорінились за часів радянщини.