Міністерство фінансів не контролює ситуацію з виконанням бюджету, маніпулює прогнозними показниками та не діє, коли головний фінансовий кошторис країни необхідно балансувати.
Такого висновку дійшли журналісти “РБК-Україна”, аналізуючи ключові дані щодо бюджетного планування.
За їхніми даними, недопрацювання Мінфіну вже призвели до недофінансування низки витратних статей і навіть блокування частини захищених витрат.
Автори зазначають, що згідно зі звітністю про стан Єдиного казначейського рахунку на 1 листопада 2021 року 3,5 млрд грн. витрат, які були заявлені до фінансування та затверджені так і не були проведені за рахунками. При цьому 2,1 млрд. грн. із цих витрат – це захищені платежі. “Це можуть бути зарплати, обов’язкові платежі до бюджету, витрати на харчування або медикаменти. Такий індикатор – дуже поганий дзвіночок для всіх розпорядників бюджетних коштів. Простими словами він означає: грошей на всіх не вистачить і країну ведуть до технічного дефолту”, – йдеться у матеріалі.
Також автори зазначають, що уряд активно користується грошима місцевого самоврядування, тобто своїх ресурсів для покриття поточних витрат в уряді вже не залишилося.
Видання наголошує, що ключовий принцип Марченка при підготовці бюджету “занизити реальні ситуацію з майбутніми доходами, маніпулюючи прогнозом макроекономічних показників і, відповідно, щоб потім навіть мінімальне зростання економіки можна було записати собі в перемоги, хваляючись перевиконанням дохідної частини бюджету”.
“Коли “зростання економіки” відбувається в основному за рахунок інфляції, а не за рахунок реального збільшення обсягів виробництва, імпорту, створення нових робочих місць, такий підхід, серед іншого, дозволяє не турбуватися про розширення податкової бази, виведення з тіні “сірого” бізнесу, зменшувати “скрутки” ПДВ та інші схеми ухилення від оподаткування. При цьому відповідальність за 3-4 млрд грн, які щомісяця “спливали” з бюджету – також лежить і на міністрі Марченку”, – йдеться у матеріалі.
За різними оцінками, у 2021 році “прорахунок” ВВП становив близько “мінус” 700 млрд грн. (це понад 100 млрд грн. неврахованих доходів). У проекті бюджету на 2022 рік різниця між прогнозами ВВП у Мінфіна (5,4 трлн грн.) та прогнозами Мінекономіки (5,9 трлн грн.) становить близько 500 млрд грн. А це близько 125 млрд грн. неврахованих доходів.
Занижені показники доходів дають також привід недофінансувати різні статті видатків, а також не виконувати розрахункові показники зовнішніх та внутрішніх позик для покриття дефіциту бюджету. Крім того, він дає можливість “малювати” гарні цифри для наших західних партнерів – МВФ та європейських кредитних установ, основним індикатором для яких є узгоджена цифра дефіциту, а не його структура.
“Якщо сьогодні за звітністю видно блокування на рівні 3,5 млрд грн., то у грудні, якщо нічого не зміниться – недоплати вже обчислюватимуться десятками мільярдів. А це означає, що в країні почнуться затримки з виплатою зарплати (адже грошей не отримають численні підрядники уряду), наростатимуть борги з комунальних послуг. І взагалі подальшого охолодження економіки не уникнути”, – йдеться у статті.
Видання прогнозує, що ситуація може посилитися за необхідності проводити екстрені виплати, пов’язані з погіршенням показників захворюваності на ковід, а також у зв’язку з локдауном і невизначеністю навколо дій зовнішніх гравців, наприклад, Росії на енергетичному ринку.
Виходом можуть стати екстрені запозичення за підвищеними ставками, що також лише погіршить становище країни.
Водночас дисбаланси та неефективне планування можуть призвести до розбалансованості бюджету 2022 року. По-перше, так і не прийнято “ресурсний” законопроект 5600, на який у проекті бюджету розписано близько 30 млрд грн., по-друге, суттєво занижено надходження від грального бізнесу та підакцизних товарів. А надто оптимістичні оцінки Мінфіну щодо майбутніх запозичень можуть створити ситуацію великої бюджетної діри. Складність ситуації можна буде відчути вже у січні, коли за відсутності доходів бюджету потрібно буде нести витрати на соціальні виплати та оплату комунальних послуг.