Наприкінці січня планується повноцінний запуск Офісу Військового омбудсмана – нової інституції, покликаної стати на захист прав та інтересів військовослужбовців. Цей крок обіцяє відкрити нову сторінку у системі підтримки армії, ставши однією з найшвидших державних структур такого рівня. За словами військового омбудсмана Ольги Решетилової, попереду стоїть низка складних, але надзвичайно важливих завдань.
Наразі триває активна фаза організаційної підготовки, що охоплює технічне облаштування приміщень та відпрацювання алгоритмів роботи. Водночас формується штат, співробітники якого проходять інтенсивне додаткове навчання. Президент нещодавно підписав законодавчі зміни, що дозволили залучати до роботи в Офісі військових, і зараз команда налічує 39 фахівців з граничною чисельністю у 150 осіб.
Одним із найгостріших питань, що перебуває у фокусі уваги Офісу, є невідповідність між підставами для звільнення з військової служби та отримання відстрочки від мобілізації. Військовий омбудсман зауважує нелогічність цієї ситуації, коли, наприклад, військовослужбовці з дітьми-інвалідами не можуть звільнитись, на відміну від військовозобов’язаних. Інституція вже анонсувала ініціювання відповідних змін до законодавства для усунення цієї несправедливості.
Офіс Військового омбудсмана гарантує конфіденційність при розгляді звернень, захищаючи особисті дані заявників. Хоча анонімні скарги не розглядаються зазвичай, виняток становлять випадки з конкретними фактами порушень, які можна перевірити. Це особливо важливо для ситуацій, що стосуються зловживань командування або насильницьких злочинів у підрозділах.
Іншою актуальною проблемою є звільнення військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними, яких військові частини іноді вимагають особистої присутності. Хоча масштаби проблеми зменшилися, труднощі зберігаються для матеріально відповідальних осіб або тих, хто перебуває під службовим розслідуванням. Військовий омбудсман наголошує, що військові не повинні займатися безпосередньо мобілізацією чи доставкою до ТЦК, а їхнє завдання — це формування плану та розподіл особового складу.
Як приклад роботи Офісу, згадується ситуація з 102 бригадою, де військовий омбудсман Ольга Решетилова особисто підтримувала зв’язок з родинами та військовослужбовцями. Метою було налагодження комунікації та подолання “управлінського хаосу”, що виникав між підрозділами та командуванням. У таких кейсах найчастіше фіксуються неналежні умови служби, зловживання з боку командирів та проблеми з переведенням чи лікуванням, кожен з яких потребує індивідуального підходу.
Щодо військовослужбовців, які повернулися після самовільного залишення частини, їх направляють до всіх бойових бригад, а не лише до штурмових, згідно з принципом пріоритетного комплектування. Також родичі військових мають законне право звертатися до омбудсмана за захистом прав своїх близьких, навіть якщо самі військові не можуть це зробити публічно. Хоча залякування або інші форми тиску існують, вони не мають системного характеру і є підставою для досудового розслідування.
Для забезпечення дієвості рішень Офісу критично важливим є ухвалення законопроєкту № 13267, який вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Цей закон запроваджує адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог військового омбудсмана, включно зі штрафами та можливим позбавленням права обіймати посади. Його швидке остаточне ухвалення дозволить Офісу повноцінно здійснювати перевірки та ефективно захищати права військовослужбовців.