Цієї осені кілька країн Європейського Союзу переглянули свої міграційні політики. Нові правила стосуються умов в’їзду, перебування на території держав і соціальної підтримки біженців. Про це заявила радниця уповноваженого Верховної Ради з прав людини та голова Європейської асоціації жінок України Віолетта Дворнікова.
Дворнікова підкреслила, що зміни навряд чи зупинять українців від виїзду за кордон, адже головним фактором залишається безпека та доступ до житла й роботи.
Польща: соціальна допомога під питанням
У Польщі президент Кароль Навроцький наклав вето на закон, який передбачав соціальні виплати для дітей та безплатне медичне страхування для непрацевлаштованих українців. Це може обмежити доступ до допомоги для частини біженців. Тимчасовий захист, який діяв до кінця вересня, ймовірно, буде продовжено, але конкретні умови ще обговорюються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість українців не хочуть жити за кордоном – опитування
Латвія: обов’язкова анкета та обмежене житло
З 1 вересня українці, які планують поїздку до Латвії, повинні заповнити онлайн-анкету не пізніше ніж за 48 годин до в’їзду. У ній зазначають мету поїздки, маршрут, термін перебування та місце проживання. Відсутність анкети може стати підставою для відмови у в’їзді або штрафу до 2 тис. Житло у країні надаватимуть лише вразливим категоріям біженців.
Чехія та Німеччина: скорочення підтримки
Від 1 вересня Чехія припинила фінансування програм для українських дітей у школах, включно з помічниками з української мови та адаптаційними групами. Одночасно з 1 вересня до грудня відкрито реєстрацію на спеціальний довгостроковий дозвіл на проживання для тих, хто прожив у країні не менше двох років.
У Німеччині розглядають можливість обмеження соціальних виплат для біженців з України, зокрема скасування допомоги Bürgergeld для тих, хто виїхав через війну.
Бельгія та завершення тимчасового захисту
16 вересня Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо поступового завершення дії тимчасового захисту. Українцям у Бельгії радять перевірити свій статус, обрати інший тип дозволу на проживання, пройти інтеграційні курси або обміркувати добровільне повернення.
Нові правила на кордонах
З 12 жовтня у Шенгенській зоні запрацює електронна система EES, яка автоматично фіксуватиме в’їзди та виїзди іноземців. Це дозволить уникнути проставлення печаток у паспорті, проте може збільшити черги на кордоні та створити деякий дискомфорт для мандрівників.
Дворнікова додає, що зміни у правилах перетину кордонів і обмеження соціальної допомоги дійсно можуть зменшити міграційне навантаження на ЄС, проте малоймовірно, що вони стимулюватимуть українців повертатися додому.
“Знаєте, українців взагалі важко чим-небудь налякати, бо в їхній країні триває повномасштабна війна. А тому ті українці, які ухвалюють рішення про повернення додому, вони точно не керуються оновленням міграційних правил”, – підкреслила вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молодь залишається: майже половина хлопців 18-22 років не хочуть покидати Україну
Дворнікова також звертає увагу на те, що українці у своїх рішеннях насамперед зважають на безпеку, доступність житла та роботи, а також на інші особисті обставини, а не на формальні обмеження.
Вона нагадала, що на сьогодні в Україні відсутня комплексна державна стратегія щодо повернення громадян із-за кордону.
“Четвертий рік війни, а в нас існують лише окремі ініціативи, що можуть допомогти охочим повернутися додому. Це з одного боку, а з іншого – міграційні хвилі тривають. Люди втомлюються від війни, або вона забрала їхні домівки. І молодь їде на четвертому році війни ще активніше, ніж це було на початку конфлікту”, – наголосила вона.
Хоча ЄС уніфікує правила та обмежує соціальні виплати, це навряд чи змінить рішення українців щодо виїзду. Основними факторами залишаються безпека, житло та робота, а політика ЄС здебільшого спрямована на оптимізацію системи підтримки мігрантів.