За даними української Служби зовнішньої розвідки, спостерігається значне ослаблення торговельних зв’язків між Китаєм та Росією. Протягом січня-листопада минулого року обидві країни суттєво скоротили обсяги взаємної торгівлі, що створює помітний тиск на російську економіку. Ця тенденція підкреслює зміну динаміки у відносинах між двома державами.
Китай помітно зменшив закупівлі основних російських сировинних товарів. Зокрема, імпорт російської нафти скоротився на 7,6% в обсягах, до 91,5 мільйона тонн. У грошовому вимірі це падіння ще відчутніше – мінус 20% – через зниження світових цін та значні знижки.
Зменшилися також поставки нафтопродуктів з РФ до КНР. Імпорт легких дистилятів знизився на 3% в обсязі та на 33% у вартості. Важкі дистиляти постраждали ще більше, демонструючи скорочення на 33% за обсягом і на 40% у грошовому вираженні.
Падіння торкнулося і інших ключових ресурсів. Експорт російського вугілля до Китаю зменшився на 11% у фізичних обсягах та на 29% у грошах. Поставки деревини також скоротилися на 10% і 8,7% відповідно. Найбільш драматичний обвал зафіксовано у закупівлях чорних металів – мінус 63%.
Єдиним винятком став зріджений природний газ (ЗПГ), чиї поставки до Китаю зросли на 12% за обсягом. Проте навіть тут грошовий вираз знизився на 1,8%. Примітно, що вперше з 2022 року почалося скорочення постачань китайських товарів до Росії.
За січень-листопад загальний імпорт Росії з Китаю впав на 11,8%, склавши 91,7 мільярда доларів. Особливо відчутним стало скорочення поставок автомобілів з КНР – майже вдвічі. Імпорт інших категорій машин та обладнання також зменшився приблизно на 10%.
Ці зміни відобразилися на позиції Росії як торговельного партнера Китаю. Частка російського ринку у загальному експорті Пекіна зменшилася з 3,2% до 2,7%. У результаті Росія опустилася на дев’яте місце серед найбільших торговельних партнерів КНР.
За оцінками розвідки, скорочення сукупного попиту Китаю лише на 1% може призвести до падіння ВВП Росії приблизно на 0,1%. Якщо Китай та Індія зменшать закупівлі російської нафти на 30%, це потенційно обернеться зниженням російської економіки на 1,6%.
Служба зовнішньої розвідки підкреслює асиметричність торговельних відносин. Для Росії Китай залишається найбільшим ринком збуту сировинних товарів, передусім нафти та газу. Водночас для Китаю російський ринок є відносно невеликим експортним напрямком, зіставним за часткою з Мексикою.