Астрологи показали величезну область газу і пилу зі скупченням молодих зірок, яка нагадує посмішку Чеширського кота.
У туманності Sh2-284 один із найбільших у світі телескопів VLT зафіксував “чарівну посмішку космічного пустуна”, пише Space.com
“У туманності Sh2-284 телескоп VLT побачив дещо чарівне. Цей космічний котик усміхається немов усім відомий Чеширський кіт Льюїса Керролла. Далекий зоряний розплідник в сузір’ї Моноцерос схожий на усміхнену небесну кішку з головою завширшки у близько 15 тис. світлових років. Саме це можна побачити на новому зображенні, опублікованому Європейською південною обсерваторією”, сказано в повідомленні.
Майже круглу хмару помаранчевого і червоного пилу в найдрібніших деталях зафіксував телескоп, розташований в обсерваторії Паранал в пустелі Атакама на півночі Чилі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У космосі зафіксували раніше невідомий науці тип вибуху зірок
“Хмара, схожа на кота, є найяскравішою частиною туманності Sh2-284 і містить величезну популяцію молодих зірок, які утворюються, поки надщільні ділянки газу й пилу руйнувалися під власним гравітаційним впливом. Під носом цього кота розташувалося скупчення молодих зірок Долідзе 25. Це приклад відкритого скупчення зірок, які утворилися приблизно в один час з однієї газової хмари”, зазначають науковці.
У туманності Sh2-284 зоряне скупчення Долідзе 25 створює велику кількість випромінювання і потужні зоряні вітри. Вони відривають електрони від атомів, що утворюють газ водню, таким чином іонізуючи його і змушуючи світитися помаранчевим. У такий спосіб щільні смуги газу і пилу сформували “вуса” космічного кота в червоно-помаранчевій туманності.
У Долідзе 25 здебільшого наднові зірки блакитного кольору. Вони масивні та неймовірно гарячі. Час життя наднових зірок від 1 до 560 млн років, залежно від маси.
Порівняно з прогнозованою тривалістю життя Сонця, а це 10 млрд років, життя наднової мить. Водночас наднові випромінюють неймовірно велику кількість ультрафіолету, а це має значний вплив на навколишнє середовище.
Космічний телескоп Hubble зробив світлину трьох галактик, які мають зіштовхнутися, щоб згодом злитися в одну. Три галактики, які можна побачити в сузір’ї Волопаса, згодом зіллються в одну велику. Під час цього процесу спіральна структура галактик буде знищена через гравітаційну взаємодію.