“Пекарня” і не тільки: які українські слова росіяни запозичили собі

Головна Сторінка » “Пекарня” і не тільки: які українські слова росіяни запозичили собі

Росіяни запозичили в нас слово пекарня. Цей заклад вони раніше називали “калачная”.

Які ще слова росіяни забрали собі, розповіла філологиня Ольга Васильєва у Facebook.

“Спальню росіяни теж запозичили в нас. У них була “спальная”. А ось інші автентичні українські слова на позначення закладів, що закінчуються на -арня, -ерня, -альня, -ельня, багато з яких потребує двослівних відповідників у російській мові”, – пише у своєму дописі Ольга Васильєва.

Приклади

броварня/ пивоварня (рос. пивоваренный завод);

сироварня (рос. сыроваренный завод);

мʼясарня (рос. мясной магазин);

винарня (рос. винный магазин);

книгарня (рос. книжный магазин);

квіткарня (рос. цветочный магазин);

зброярня (рос. оружейный магазин);

сукнарня (рос. суконная фабрика);

взуттярня (рос. обувная фабрика);

кавʼярня / каварня (рос. кофейная, пізніше кофейня);

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “З двох боків” чи “обома руками”: як ці фрази замінити одним словом

друкарня (рос. типография);

лікарня (рос. больница);

перукарня (рос. парикмахерская);

вівчарня (рос. овцеводня);

ливарня (рос. литейная);

майстерня (рос. мастерская);

цукерня (рос. кондитерская);

парфумерня (рос. парфюмерный магазин);

цегельня (рос. кирпичный завод);

ґуральня (рос. спиртоводочный завод);

швальня (рос. швейная мастерская);

вітальня (рос. гостиная);

їдальня (рос. столовая);

пральня (рос. прачечная);

ткальня (рос. ткачечная);

приймальня (рос. приёмная);

вбиральня (рос. уборная);

роздягальня (рос. раздевалка);

приміряльня (рос. примерочная) тощо.

Усі -арні/-ярні повʼязані з продуктивним українським суфіксом -ар/-яр для творення маскулінативів, зазначає філологиня.

“Професор Тищенко наводив з чотири десятки засобів, які задіює російська мова для його заміни”, – каже редакторка і наводить приклади.

Каменяр каменщик, казкар сказочник, бджоляр пчеловод, газетяр газетчик, володар господин, вівчар овцепас, трудар работяга, байкар баснописец, рибар рыболов, крамар торгаш, чудар чудак, скупар скупердяй, шахтар шахтер, ледар лодырь, нуждар нуждающийся, сукнар сукновал, коминар трубочист, домонтар домосед, ковзаняр конькобежец, звіздар звездочет, віршар стихотворец, плотар плотогон, лікар врач, поштар почтальон, нотар нотариус, орендар арендатор, перукар парикмахер, бенкетар участник банкета, словникар составитель словаря, срібляр / золотяр серебряных / золотых дел мастер.

До речі, -арню, -ерню вдало використовують українські бізнеси, утворюючи назви-оказіоналізми: “Реберня”, “Новинарня”, “Освітарня”, “Манікюрня”.

Також підказую ідею: нотаріальну контору можна назвати НОТАРНЯ. А жінка, яка в ній працює, буде НОТАРКА.

“Є в нас і сіткарні місця, де плетуть маскувальні сітки нашим захисникам. Кумедно, що якось у ЗМІ назвали жінок, які плетуть ці сітки, пліткарками. Ні, вони сіткарки. Не біймося мови, творімо її”, – наголосила Васильєва.

Кожна мова невпинно розвивається й змінюється залежно від часів та подій. Так і з українською. Оскільки події в нас нині буремні, то й новостворених слів чимало.

Повномасштабна війна Росії проти України принесла багато неологізмів. Вони допомагають висловлюватися трохи емоційніше. Пропонуємо добірку таких новотворів.