Переговори на Близькому Сході знову зайшли у глухий кут. Через це є наслідки для України

Головна Сторінка » Переговори на Близькому Сході знову зайшли у глухий кут. Через це є наслідки для України

Попри гучні заяви, новій адміністрації США не вдається наблизити сторони конфлікту до нового етапу угоди з досягнення миру. Україна може стати важливим аргументом у цих переговорах.

Днями Дональд Трамп вдруге пригрозив ХАМАСу пеклом: “Це наше останнє попередження. Для керівництва нині саме час залишити Газу, поки є шанс. Також народу Гази: на вас чекає прекрасне майбутнє, але не у разі утримання заручників. Якщо ви цього не зробите, ви МЕРТВІ! Прийміть РОЗУМНЕ рішення. ЗВІЛЬНІТЬ ЗАРУЧНИКІВ НИНІ, АБО ПІЗНІШЕ РОЗПЛАЧУВАТИМУТИМЕТЕСЯ У ПЕКЛІ!”.

Хоча публікацію не можна вважати офіційною позицією нової адміністрації США, низка західних ЗМІ повідомили – керівництво ХАМАСу змінило точку зору по деяких питаннях. Представники угруповання стали гнучкішими щодо звільнення заручників, зокрема, тих, хто має американське громадянство. Вони навіть готові обговорювати “жест доброї волі”.

“Жест доброї волі”

Такий емоційний пост Трамп зробив після зустрічі із звільненими ізраїльськими заручниками у період, коли сторони конфлікту не змогли домовитися у Катарі про перехід до другого етапу мирного плану.

Нагадаємо, план передбачає три етапи. Перший – припинення вогню на 60 діб – був один раз подовжений і нині завершений. Другий етап – тривале утримання від активних бойових дій і вихід підрозділів ЦАХАЛ з певних територій Сектору Гази.

У лютому 2025 року президент США запропонував переселити всіх палестинців і перетворити Газу на “близькосхідну Рів’єру”.

Як звільнити ще живих

Пропозиція не знайшла підтримки в арабських країн, котрі задіяні у врегулюванні близькосхідного конфлікту. Проти виступили Єгипет і Йорданія. Не допомогла й особиста зустріч Трампа з йорданським королем Абдаллою ІІ. Після заяви йорданської сторони про неприйнятність переселення палестинців президент США кілька разів говорив про успіх свого плану, але далі справа не пішла.

Схоже, Трампу важливо продемонструвати перевагу у врегулюванні конфлікту на Близькому Сході. Джерело телеканал Sky News Arabic із посиланням на поінформованих осіб стверджує, що американська сторона запропонувала ХАМАС звільнити 10 заручників, котрі ще живі, в обмін на припинення вогню у Секторі Гази ще на 60 діб, а також на відкриття КПП і доставку гумдопомоги до Гази. The Washington Post підтверджує, що йдеться про американського громадянина Едана Александра та ще кількох полонених.

Паралельні треки

Існує і пропозиція спецпредставника президента США по Близькому Сходу Стіва Віткоффа: пролонгація поточного режиму, припинення вогню на 50 днів (до завершення свят Рамадан і Песах) і звільнення половини заручників. За неофіційними даними, прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу погодився на план Віткоффа, але ХАМАС його відкинув.

Таким чином, на публіку – переговори у Катарі загальмували, сторони змогли провести лише один раунд консультацій. Проте анонімний арабський чиновник повідомив The Washington Post про прямі перемовини між американським спецпосланцем США у справах заручників Адамом Бьором і вісокопоставленим лідером ХАМАСу Халілом аль-Хайя у столиці Катару. Джерело видання розповіло про декілька зустрічей сторін, до організації яких Катар не має жодного відношення.

Трамп пішов навпростець?

У четвер, 6 березня, Трамп під час спілкування з журналістами підтвердив прямі перемовини з ХАМАСом.

Комбінація дуже нагадує ту, що на даний момент склалася і по мирному врегулюванню в Україні: Білий дім веде прямий діалог із Кремлем і одночасно готує зустріч з українською стороною у Саудівській Аравії.

За суперечливими повідомленнями, ХАМАС прагне отримати “суперприз” у вигляді виходу ізраїльських військ із Сектору Гази. В обмін на це угруповання готове звільнити всіх заручників. Заради переходу до другого етапу мирного плану ХАМАСу немає сенсу випускати з рук полонених, за яких можна торгуватися. У тому числі – напряму зі США. Це пояснює лють Трампа, котрий розуміє, що доведеться тиснути на Ізраїль, щоб той пішов на поступки. Весна і літо можуть стати періодом ескалації як на Близькому Сход, такі в Україні.

“Рік війни” і голуби миру

На користь високої вірогідності нового спалаху бойових дій є відмова Ізраїлю обговорювати будь-які з планів, котрі передбачають вихід його вояків із Гази. Ізраїльська сторона наполягає на повному знищенні ХАМАСу. А також заява нового начальника Генштабу Ізраїля Еяля Заміра, що цей рік стане “Роком війни”. У ХАМАСі натякнули – у разі ескалації, вб’ємо всіх заручників, котрі ще живі.

Стів Віткофф, котрий також є головою переговорної групи по Україні, наступного тижня їде на Близький Схід. Він сподівається “на хорошу поведінку” сторін.

Тим часом, ізраїльська сторона обурена прямими контактами Білого дому з ХАМАСом, а арабські посередники – просуванням трампівського бачення завершення війни. На саміті Ліги арабських держав у Катарі учасники ухвалили план довгострокового відновлення Гази, котрий не передбачає переселення палестинців. Більше того, посол Палестини Махмуд Халіфа просуває так зване дводержавне рішення – визнання всіма країнами Заходу Палестини як держави у кордонах 1967 року. 7 березня він обговорив це у Польщі з міністром закордонних справ Радославом Сікорським.

Щоб утримати Близький Схід від загострення, Трамп активізує український трек.

Обрубати канал живлення

Якщо американцям вдасться зацікавити саудитів у реінтеграції Росії як партнерки США і Заходу, в Ізраїлю з’являється реальний шанс посилити ізоляцію Ірану, вважають експерти Єрусалимського інституту стратегії та безпеки Еран Лерман і Даніель Раков. А також – відірвати РФ від Китаю.

Американській стороні достатньо зажадати від росіян припинити військове співробітництво з Іраном і попередити про відсутність дипломатичної підтримки, якщо Тегеран “поспішно набуде ядерного потенціалу”, вважають вони. Водночас дистанціювання Москви від Пекіна означатиме також і похолодання у відносинах з Іраном.

Саудівській Аравії це може бути цікаво з точки зору посилення зовнішньополітичного впливу як в арабському світі, так і на колективному Заході. Однак саудити намагаються “витиснути” з Трампа більшу гнучкість ізраїльської сторони, застерігають Лерман і Раков, як і сам президент США домагається поступливості українського президента для успіху своєї великої геополітичної гри, котра охоплює мінімум два конфлікти.

Обмежені варіанти

Для України це означає обмеження варіантів. Зеленський зробив сильну ставку на мілітаризацію Європи, але в Ер-Ріяді американська сторона навряд чи дозволить йому посилити войовничу риторику так, як і Нетаньяху в Ізраїлі.

Водночас українська сторона може розраховувати на повернення збройної та розвідувальної підтримки США найближчим часом, особливо якщо консультації по близькосхідній кризі зірвуться з вини ХАМАСу або стануться провокації. Білий дім, пообіцявши “пекло”, може прямо втрутитися у конфлікт. Це стане сигналом для Росії, а Україна матиме шанс на кращі переговорні позиції. Зрештою, Трамп, пов’язавши дві кризи, завжди матиме під рукою аргументи для непоступливих сторін. Тому йому вигідна паралельна активізація переговорів. Офіційному ж Києву життєво необхідно зберегти американську підтримку, особливо на полі бою. Для цього потрібно, мінімум, підіграти Трампу. Наміри Зеленського зустрітися із принцем-спадкоємцем Саудівської Аравії та з президентом Південно-Африканської республіки свідчать, що у нього цілком може бути і свій план. Не виключено, що російська сторона підозрює щось подібне, оскільки Путін 7 березня несподівано провів засідання Радбезу РФ. У свою чергу, це означає, що з огляду на публічно озвучувані тези насправді переговорні позиції України можуть бути сильнішими, ніж представляються.