Розмови Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна, що проходили паралельно, диктували перебіг мирних переговорів у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів.
Новий раунд тристоронніх переговорів в Абу-Дабі ще до початку мав кілька несподіванок. Насамперед – склад делегацій. Американці до останнього казали, що спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер не братимуть участі у зустрічі.
А 3 лютого у Білому домі повідомили обидва соратники Дональда Трампа таки долучаться до роботи.
Масований російський обстріл у ніч на 3 лютого вплинув на позицію української делегації. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. Як мінімум, ми мали згадати факт обстрілу на доказ небажання Путіна до миру. Але у ніч на 4 лютого Трамп заявив Кремль виконав обіцянку припинити на тиждень удари по енергетиці України.
Вірогідно, на Трампа могли вплинути враження генсека НАТО Марка Рютте від прохолодного прийому у Києві 3 лютого.
Тому зі старту атмосфера в Абу-Дабі була напруженою.
“СВО” триватиме”
Тривожно було і в Москві. Росія тримає відкритими двері для мирного врегулювання, заявив 4 лютого речник Путіна Дмитро Пєсков. Але “Київ не прийняв відповідних рішень. Тому “СВО” буде продовжена” додав він.
Дещо втішити Україну могла би реакція на заклик сенатора-республіканця і соратника чинного президента США Ліндсі Грема про потребу передати нам далекобійні ракети Tomahawk Проте його спільний з демократом Річардом Блюменталем проект про “пекельні санкції” проти РФ досі не ухвалений.
І хоча агенція Bloomberg стверджує, Трамп ось-ось запровадить їх, досі цього не сталося
Надвечір 3 лютого президент США повідомив про домовленість із прем’єром Індії про відмову від закупівель російської нафти. Путін ввечері того ж дня провів першу у цьому році нараду з урядом щодо економічної ситуації, де наголосив на уповільненні темпів росту ВВП до 1% у 2026 році та закликав стримати інфляцію. Іншими словами. РФ входить у рецесію.
Видання Axios, посилаючись на своє джерело, стверджує, що переговори були продуктивними.
Є плани продовжити роботу 5 лютого. Частина її пройде у робочих групах, після чого на рівні делегацій будуть обговорені результати.
Гучно за лаштунками
Значно голосніше звучала Україна поза Абу-Дабі. 4 лютого відбулися дві важливі розмови: між Путіним і китайським лідером Сі Цзіньпіном та між Сі і Трампом. Йшлося й про Україну.
Важливо, що Трамп і Сі розмовляли після перемовин китайського лідера з Путіним. Отже, треба було терміново обговорити щось надзвичайно важливе. Китайська інформагенція Сіньхуа повідомила, що Сі запропонував президенту США спільно вести китайсько-американський корабель крізь хвилі нестабільності. А Сі вдається до таких виразів, лише коли задоволений. На користь цього, Сі Цзіньпін закликав три крани (КНР, РФ та США) “підтримувати глобальну стабільність в умовах неспокійної міжнародної обстановки”.
А от Трамп акцентував, що під час “довгої та ґрунтовної розмови” із Сі, котра тривала більш ніж півтори години, встигли обговорити і російську війну в Україні. Проте, судячи з посту, чинного президента США більше потішила обіцянка Сі закупити 20 мільйонів тон соєвих бобів у наступному сезоні.
Тож якими би не були перемовини в Абу-Дабі, вони обов’язково мали би продовження.
Боротьба під тиском
Та несподіванок 5 лютого очікувати не варто, пояснив Gzzeta.ua український дипломат Вадим Трюхан. Максимум, на який можна розраховувати, це обмін військовополоненими. Адже, наголосив експерт, переговори в Абу-Дабі не є повноцінним мирним або політичним треком.
“Це, радше, технічний і гуманітарний формат, який дозволяє сторонам підтримувати мінімальний контакт без взяття на себе серйозних зобов’язань. Для Росії це спосіб створити ілюзію “конструктивності” без зміни поведінки на фронті. Для України – шанс повернути людей додому, що саме по собі має критичне значення”, – підкреслив Вадим Трюхан.
Тож і гарантій та довгострокових механізмів очікувати від цього раунду переговорів не варто.
Під тиском
Тим паче, погоджений проект гарантій безпеки може використовувати президент США для тиску на Європу, припускає політтехнолог Олег Постернак. Захід хоче мати стовідсоткову впевненість, що Росія не нападе знову, чого не може мати без участі Штатів. Цим Білий дім і намагається грати.
Про гру опосередковано свідчить рішення Ради Європи 4 лютого про кредит Україні у 90 мільярдів євро. В умовах прописаний пріоритет закупівлі зброї європейського виробництва. Рішення ще має затвердити Європарламент, однак він навряд чи буде проти. Три країни ЄС (Чехія Словаччина, Угорщина) із 27 не братимуть участі у кредитуванні. Акцент на закупівлі європейської зброї є викликом Трампу і підважує механізм PURL, а також зусилля генсека Марка Рютте зберегти Альянс.
На такому тлі переговори в Абу-Дабі нагадують аналогічні за змістом консультації під час Мінська-2, коли сторони зізнавалися, що беруть участь у них лише щоб не втратити мінімальну комунікацію.