30 жовтня, виповнюється шість років із дня загибелі лікаря, громадської активістки і військовослужбовиці чеченського походження 34-річної Аміни Окуєвої. Увечері 30 жовтня 2017 року в 10 км від Києва, на залізничному переїзді в селищі Глеваха, невідомі розстріляли автомобіль, в якому вона їхала разом із чоловіком Адамом Осмаєвим. Від влучень в голову Аміна загинула на місці, Адама госпіталізували з пораненням в ногу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивство Аміни Окуєвої: жертв могло бути більше
Кілери влаштували класичну військову засідку, говорив Осмаєв.
“Ми переїхали переїзд і там Г-подібний поворот, і на другому повороті раптово почалася стрілянина автоматична. Я відразу по газах. Аміна поруч зі мною сиділа. Обстріл йшов з правого боку, він буквально кілька секунд тривав, поки я не вийшов із зони обстрілу. Але за ці кілька секунд, на жаль, у неї поцілили. Я зупинився, думав, почнуть добивати, підійде хтось. Але ніхто так і не підійшов, вони виявилися боягузами і втекли. Тоді я почав уже Аміною займатися. Вона була вже без свідомості. Їй потрапила куля в голову, розтрощила череп. Я намагався, “Целлоксом”, який ми завжди з собою носимо, зупинити кров. Але вона через якийсь час перестала подавати ознаки життя”, – розповідав Осмаєв.
Слідство розглядало дві основні версії вбивства Аміни Окуєвої.
“Це дії російських спецслужб, убивство з метою дестабілізації громадсько-політичної ситуації, створення атмосфери терору і жаху в Україні, а друга це дії осіб, які перебувають на території Чеченської республіки, це помста Адаму за те, що він пішов проти Рамзана Кадирова та його оточення”, – розповідав тоді нардеп Антон Геращенко.
За його словами, наімовірніше, убивць було двоє: один чекав на повороті з Одеської траси і давав сигнал другому, який засів у кущах зі зброєю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аміна Окуєва написала заповіт у червні
Адам Осмаєв – уродженець Чечні. Аміна Окуєва народилася в Одесі, пізніше жила в Москві та Грозному, 2003-го повернулася в Україну. Була двічі у шлюбі. Першим чоловіком був Іса Мустафінов, із ним Окуєва була одружена до його смерті у 2000-2003-х. Другим чоловіком був Іслам Тухашев (прізвище за документами Окуєв), депортований із України за порушення режиму перебування іноземців та пізніше засуджений у Росії до довічного ув’язнення за вбивство співробітників російських спецслужб в Інгушетії. З Адамом Осмаєвим познайомилася 2009-го. Офіційно у шлюбі з ним Окуєва не перебувала. Виховувала сина – 15-річного Шаміля Мустафінова.
2014-го подружжя вирушило добровольцями на Донбас, служили в полку міліції особливого призначення “Київ”. У лютому 2015-го після загибелі командира Іси Мунаева Осмаєв очолив Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва. Зараз батальйон у бойових діях на сході України участі не бере.
Аміну Окуєву поховали 1 листопада в Дніпрі за мусульманськими звичаями. Публічного прощання не було, час і місце близькі тримали в таємниці, побоюючись можливих терактів.
Це був не перший замах на пару. 1 червня торік на Подолі у Києві чоловік, який представився Олексієм Вернером, журналістом французької газети Le Monde, вистрілив в Осмаєва. Пізніше з’ясувалося, що “журналіст” – Артур Денісултанов-Курмакаєв, кілер чеченського походження з Санкт-Петербурга на прізвисько Дінго.
За даними поліції, “Вернер” домовився з парою про інтерв’ю. Після бесіди попросив Адама пересісти на заднє сидіння до дружини, нібито хотів вручити їм подарунок від редакції та сфотографувати. Дістав із “подарункової” коробки пістолет “Глок” і вистрілив у груди Осмаєву.
Окуєва відкрила вогонь у відповідь із нагородного пістолета Макарова і важко поранила кілера. Зараз він під вартою, справа розглядається в суді. Підсудний спочатку вказував на “замовлення” з Москви, тепер свої свідчення змінив.