З’явлення північнокорейських ракет як частини російського озброєння, що використовується проти України, співпадає з відмовою КНДР від мирної стратегії об’єднання з Південною Кореєю. Натомість режим Кімів розглядає тепер лише варіант військового захоплення і анексії, якщо війна все ж таки відбудеться. Паралельно, Китай, попри свої імперіалістичні амбіції, утримується від військової агресії щодо Тайваню, незважаючи на несприятливі для нього результати виборів на острові.

У контексті війни в Україні, де Росія застосовує імпортовані балістичні ракети, північнокорейські ракети виглядають “краще”, оскільки вони мають меншу ефективність. Знахідки фрагментів ракет під Харковом схожі на ті, що були показані на південнокорейському телебаченні поруч з Кім Чен Ином, ідентифіковані як KN-23 у США і Hwasong-11 у Південній Кореї.

Порівняно з ракетами “Іскандер-М”/”Кінджал”, KN-23 все ще відстає за технологічністю від таких ракет як американська Pershing-2, яка змінила хід Холодної війни. KN-23, будучи ракетою на твердому паливі, може мати вищу технологічність у бойовому використанні порівняно з ракетами Scud, але точність KN-23 не підтверджена.

Використання Росією північнокорейських ракет свідчить про брак власних ресурсів для тривалої війни, а також може бути частиною більш складної геополітичної інтриги. Роль Китаю у цій ситуації є скоріше нейтральною, але його політика може сприяти створенню нових військових напружень у Східній Азії.

З огляду на ці обставини, використання північнокорейських ракет Росією проти України може бути спробою демонструвати їх потенціал або реальною підготовкою до їх застосування в майбутній конфлікті на Корейському півострові.