Політичний ураган. Чи матиме зрив “Рамштайну” руйнівні наслідки

Головна Сторінка » Політичний ураган. Чи матиме зрив “Рамштайну” руйнівні наслідки

Заплановане на 12 жовтня засідання групи партнерів України “Рамштайн” переноситься на невизначений термін. Раніше, ввечері 8 жовтня, президент і держсекретар США скасували свої візити до Німеччини, де 10 жовтня мала відбутися зустріч з прем’єром Великої Британії, президентом Франції та канцлером Німеччини.

Демарш викликав справжню медійну бурю, хоча офіційно Білий дім послався на ураган “Мілтон”, мовляв, це стихія завадила.

Як невдачу Зеленського розцінив це оглядач The Washington post, адже українські війська втрачають позиції на сході країни. Ближче до виборів Джо Байден мав подати сигнал, що займається внутрішньою політикою, повідомив Reuters директор німецького зовнішньополітичного аналітичного центру SWP Штефан Майр. На його думку, відтермінування жодним чином не принижує важливості України.

Найвища категорія небезпеки

Справді, урагану присвоєно найвищу, 5 категорію небезпеки. Деякі спостерігачі припускають, що після “Мілтона” буде введена нова категорія небезпеки – шоста.

Національна агенція США по відстеженню ураганів припускає, що “Мілтон” може бути більш руйнівним за той, що стався 1921 року. Губернатор штату Флорида демократ Рон Десантіс оголосив евакуацію кілької мільйонів людей з міст і поселень на узбережжі Мексиканської затоки.

Флорида нещодавно пережила ураган “Хелен”. Дональд Трамп добряче покритикував Джо Байдена і свою конкурентку Камалу Гарріс за те, що вони нібито не належно займалися ліквідацією його наслідків. Через “Хелен”, за попередніми даними, загинуло близько 225 осіб.

“Якби у моїй країні вирував такий ураган, я б також відклав візит”, – підтримав Байдена канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Занепокоєні, та розуміємо

В Україні, котра мала стати ключовою темою і зустрічі “четвірки”, і “Рамштайну”, демарш сприйняли по-різному.

Ми більше не в фокусі уваги номер один, і американці чітко показують нам свої пріоритети, вважає блогер Богдан Буткевич. На його думку, сподіватися на американську допомогу стає складніше, а Білий дім, незалежно від переможця президентських перегонів, активно підштовхуватиме нас мінімум до припинення вогню.

Аналітик Юрій Богданов вважає, що якщо “Рамштайн” буде перенесно на два дні чи хоч на два тижні – глобально не зміниться нічого. А от якщо демократи через “недостатню увагу до проблем Сполучених Штатів” на тлі найбільшого за 100 років урагану програють вибори – опції швидких історичних рішень можуть трохи змінитися не на краще для нас.

Пакет не клеїться

Можливо, ще не готовий повний пакет наступних кроків по Україні і щодо “далекобійки”, і щодо членства у НАТО, очікується реакція Росії, припускає політтехнолог Олег Постернак. Тож тому вигідно відкласти засідання “Рамштайну”. “Якщо Росія не сигналізує про свою здатність до мирного врегулювання, то США залишають за собою право зробити те, що обіцяли Україні” (дозвіл на удари вглиб РФ та членство України в НАТО, котрі були сигналами Кремлю, – Gazeta.ua).

Щоправда, Вашингтон уже надіслав сигнал, котрий роздратував Кремль – США не видали віз кільком дипломатам з РФ на Генасамблею ООН.

Незадоволення партнерами?

Можливо, в геополітичному сенсі кілька днів туди-сюди справді не важливі, але для України кожна година – це життя і території.

Голова ОП Андрій Єрмак написав у своєму Telegram-каналі: “Дозвіл на удари західною зброєю вглиб Росії дозволив би значно швидше вибити склади армії РФ, які ми і так вибиваємо власними силами. Це врятувало б більше життів і набагато швидше б припинило терор, позбавивши росіян запасів БК”.

Між іншим, в боєприпасах, які знаходяться на цих складах і летять по Україні, є західні компоненти, додав він.

Страшніше урагану

Іншою, менш очевидною, причиною демаршу Байдена і Блінкена може бути розвиток ситуації на Близькому Сході. Ізраїль і Хезболла продовжують обміни ударами, але угруповання почало надсилати сигнали про готовність до переговорів з припинення вогню.

Натомість прем’єр Ізраїлю нібито тримає у секреті від Білого дому план відплати Ірану, що дратує Байдена. Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант без пояснення причин скасував візит до США до американського колеги Ллойда Остіна, що стало тривожним сигналом на тлі напруги між Байденом і Нетаньягу. Натомість міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі мав цими днями відвідати Саудівську Аравію.

Джо Байден планує у телефонному режимі поговорити з прем’єром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, котрий напередодні заявив про “ліквідацію всіх наступників Насралли” і, вочевидь, має войовничі наміри. Можливо, Білий дім не міг оминути звернення 39 іранських депутатів до Радбезу країни з ініціативою дозволити створення ядерної зброї “через загрозу атаки Ізраїлю”.

Відсутність важливого

Вірогідно, причин декілька, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко, переважили внутрішньополітичні чинники.

“Звичайно, перенесення візиту не подобається не лише нам…Але якщо є причини, котрі не дозволяють якісно провести “Рамштайн” і задовольнити потреби України, про які ми говоримо кілька місяців, краще перенести засідання”, – наголосив він.

Справжньою причиною демаршу може бути відсутність єдності щодо подальших дій.

Хто в ліс, хто по дрова

Агенція Bloomberg з посиланням на свої джерела стверджує: деякі союзники України дедалі більше схиляються до територіальних поступок Росії в обмін на надійні гарантії безпеки від США.

Саме ця гнучкість мала бути обговорена у Німеччині, однак, наскільки стало відомо агенції, бракувало єдності щодо членства у НАТО.

Іншим чинником зриву могла стати мовчанка Кремля, котрий не подає жодних сигналів зацікавленості, хоча мав би, з огляду на саміт БРІКС.

Чи не міг демарш зі США також бути пов’язаний із самітом БРІКС? Таку можливість Олексій Буряченко відкидає, але звертає увагу на проактивну позицію Китаю, котра впливає не лише на платформу “Друзі миру”, але і на БРІКС.

“І це для нас скоріше позитивно, оскільки чимось Заходу необхідно симетрично відповідати і показувати публічну єдність та рішучість. Це їх стимулює до дій”, – пояснив експерт Gazeta.ua.

Недарма західні посадовці запланували поїздки до Піднебесної. Так, наступного тижня Китай відвідає міністр закордонних справ Великої Британії, під кінець місяця – президент Фінляндії.

Забагато емоцій

У сухому підсумку, можна зробити наступні висновки.

1. Демарш Джо Байдена був несподіваним навіть для політиків у США, інакше про скасування візиту Ентоні Блінкена було б оголошено одночасно.

2. Звісно, для союзників новина виявилася раптовою. Опосередковано про це свідчить час скасування “Рамштайну” – вдень 9 жовтня. Водночас скупі офіційні коментарі на рівні ЄС можуть бути тому, що союзники розуміють справжні причини зриву. Одна з них полягає у різних поглядах на те, хто, як і чим саме має підтримувати Україну. Тригером стала “далекобійка”: Лондон за скасування заборони, Вашингтон – проти. Наступним каменем спотикання є членство у НАТО.

3. Демарш стався на тлі напруги на Близькому Сході та на Корейському півострові, де у КНДР навіть новий міністр оборони.

4. Якщо “Рамштайн” мав бути сигналом Путіну про єдність Заходу, то з демаршем надіслано не менш важливий сигнал – про живе обговорення. Отже, на кону насправді суттєві питання, а не профанація, про яку стверджує російська пропаганда.