Польські промислові профспілки звинувачують українських виробників сталі у створенні “недобросовісної конкуренції” та вимагають від уряду запровадити 12-місячне ембарго на імпорт української продукції.
Про це пише видання Kyiv Independent з посиланням на позицію польських асоціацій, які переконують, що український метал нібито витісняє місцеву продукцію.
Українська сторона категорично заперечує такі звинувачення. Представники галузі наголошують, що обсяги поставок залишаються нижчими за рівень 2021 року й не становлять загрози польській промисловості.
За інформацією Eurostat, у період із січня по липень 2025 року експорт української сталі до Польщі зріс на 19% порівняно з минулим роком. Водночас частка України становить лише 14,7% польського імпорту, тоді як 27% поставок надходить із Німеччини.
Президент об’єднання “Укрметалургпром” Олександр Каленков вважає, що польська промисловість намагається перекласти власні проблеми на українських виробників.
“Польща намагається знайти когось, кого можна звинувачувати. Їхні проблеми пов’язані з високими цінами на електроенергію та тим, що частина європейських компаній досі купує дешеву російську сировину”, – пояснив Каленков.
Попри заяви профспілок, сталеливарна галузь Польщі демонструє позитивну динаміку. За перше півріччя 2025 року виробництво сталі там збільшилося на 8%, а арматури – на 6,4%.
Втім, польські організації продовжують наполягати на тому, що українська продукція дешевша. Однак дані ArcelorMittal Кривий Ріг свідчать про протилежне: у серпні українські заводи платили за електроенергію 115 за МВт-год, тоді як у Польщі цей показник становив 89,6. Крім того, в Україні вищі витрати на газ і вугілля.
Гендиректор аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко підкреслив, що польські претензії є безпідставними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Металургія під загрозою: вартість електроенергії в Україні у тричі вища, ніж у Європі
“Як зруйнована війною українська металургія, яка лише намагається вижити, може становити загрозу польській, яка зростає?” – сказав Зінченко.
Українська металургія зазнала значних втрат через російське вторгнення. Якщо у 2021 році в країні виробили 22 млн тонн сталі, то у 2024 році лише 7,6 млн.
Експерти попереджають, що обмеження, яких домагаються поляки, можуть спричинити скорочення виробництва, зростання витрат і навіть зупинку частини підприємств. Це вдарить не лише по економіці, а й по оборонному потенціалу країни. Лише у 2024 році чотири провідні металургійні компанії України перерахували до бюджету $780 млн податків, що становить 1,6% усіх доходів. Разом із податками від суміжних галузей цей ефект сягає близько $3 млрд.
“Обмеження українського експорту не вирішать внутрішніх проблем Польщі, але створять нову кризу в Україні. Ми вже бачили подібний сценарій із зерном – тепер ризикуємо отримати “сталевий” конфлікт”, – підсумував Каленков.
В Україні відбувається масштабна трансформація ринку відновлюваної енергетики, яку тепер формує не тільки виробництво “зеленої” електроенергії, а й активне впровадження сучасних систем накопичення енергії. Якщо раніше основною метою встановлення сонячних електростанцій (СЕС) було зниження витрат на електроенергію, то сьогодні акцент зміщується на енергетичну незалежність і стабільність роботи підприємств. Сучасні системи зберігання енергії стають ключовим елементом нової енергетичної стратегії.