Помер Юрій Шухевич багаторічний політв’язень і син командувача Української повстанської армії Романа Шухевича.
Герой України помер на 90 році життя.
Дружина Наталія підтвердила це львівському виданню NTA. Юрій Шухевич помер цієї ночі у Німеччині, де перебував на лікуванні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юрій Шухевич: “Незалежними будемо тільки після перемоги в цій війні”
28 років у радянських таборах і в’язницях
Юрій Шухевич народився в селі Оглядів Радехівського району на Львівщині. Із приходом Червоної армії 11-річного Юрія разом із матір’ю заслали в Сибір. Через два роки помістили в будинок для дітей “ворогів народу” на Донбасі. Там же перебувала його сестра 6-річна Марія. 16-літнім Шухевича засуджують на 10 років тюрми за політичну діяльність батька. Тоді ж почав курити.
У старшому віці щодня викурював по 50 цигарок.
У 26 років Шухевич отримав ще один 10-річний термін у таборах суворого режиму. 1968-го його звільнили й заборонили жити в Україні.
Шухевич оселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР. Працював електромонтером. 1972-го його заарештували і дали дев’ять років ув’язнення і п’ять заслання.
Згодом отримав ще термін. 50-літнім втратив зір через нервове напруження, погане харчування і тьмяне освітлення в камері почала відшаровуватися сітківка. З таборів вийшов у 55. А радянських таборах і в’язницях загалом пробув 28 років.
1990 року Шухевичу дозволили повернутися в Україну.
Був народним депутатом восьмого скликання, членом Української Гельсінської групи. У 1990-94 роках очолював УНА-УНСО.
У 2006 році удостоєний звання Героя України.
“Медведчук був частий гість на вулиці Банковій”
Після Майдану до влади прийшли люди минулої епохи з генетичним страхом перед Росією, казав Юрій Шухевич п’ять років тому.
“То вже вроджене, на генетичному рівні аби щось Росія не сказала, аби Росія не загнівалася. Так воно є. І, власне, доки ті люди, які мають генетичний страх перед Росією, будуть при владі, так воно й буде. Слід розірвати з цим”, говорив політик.
Про Майдан і після
“Революція гідності йшла під одними прапорами, під одними гаслами, але на хвилі прийшли зовсім інші люди, далекі від ідеалів тих людей, які поклали свої голови на Інститутській і Грушевського. Прийшли люди минулої епохи”
Про кума Путіна
“Маємо Медведчука в Києві і пан Медведчук частий гість на вулиці Банковій. Ось на що треба звернути увагу. Бере і далі участь в тих Мінських переговорах, а головне що він бере дуже важливу участь в українській політиці, у внутрішній і зовнішній”.
Про людей минулої епохи у владі
“Вони тої пуповини відрізати не можуть і не відріжуть. Як сказав покійний Блаженніший Гузар, ми повинні їх пережити. Мені, може, смішно говорити, що я маю їх переживати, але ті всі оповідання про боротьбу з корупцією, про ще щось це все байки. Як то кажуть, “сказки для приезжих”.
Сталінізм був не меншим злом ніж нацизм
“Сталінізм був не меншим злом, ніж нацизм, а я би сказав, що ще більшим злом за кількістю жертв большевизму, не тільки сталінізму. І то треба сказати людям, щоби люди усвідомили, щоб не так себе залюлькували “так-так, ми перемогли нацизм, таке зло” і так далі.
Але перемогли нацизм, в той же час посиливши большевизм. І зробили те, що большевизм залишився непокараний і за Голодомор, і за депортацію народів з їхніх земель, і масові жертви, розстріли, і так далі мільйони-мільйони, які значно перевершують мільйони тих, яких знищив Гітлер”.