fbpx

Путін одержимий Україною, а Київ прагне стати світовою столицею криптовалюти – огляд преси

Головна Сторінка » Путін одержимий Україною, а Київ прагне стати світовою столицею криптовалюти – огляд преси

Gazeta.ua підготувала огляд преси – що писали 10-16 листопада у світових засобах масового інформування про Україну й події навколо неї.

“Нарощування військ свідчить, що Путін розглядає Україну як незавершену справу”, The Financial Times, Велика Британія

Минулої весни Путін наказав відвести десятки тисяч солдат, які перекинув до українського кордону з Росії. Тоді американські чиновники думали, що допомогли запобігти великому геополітичному спалаху. Однак останніми тижнями стало зрозуміло: більшість російських сил залишалася біля кордону і Росія відновила нарощування військ.

Розвідка США припускає “високу ймовірність”, що Росія може планувати нову військову агресію. Попередження Вашингтона підвищило готовність Києва до найвищого рівня з 2014 року, коли Москва анексувала Крим і почала війну на Донбасі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україна будує завод турецьких безпілотників і дає раду історичним травмам: що про нас пише світова преса

Ризик військового вторгнення в серці Європи підкреслює провалення дипломатичних франко-німецьких зусиль у рамках “нормандського формату”, у якому шукають мирного розв’язання конфлікту 7,5 років. Загинули понад 14 тис. осіб попри підписану 2015-го в Мінську мирну угоду між Путіним і тодішніми лідерами України, Франції та Німеччини. Росія заперечує причетність до війни, але дає сепаратистам війська, обладнання і матеріально-технічну підтримку, очолює їхні сили.

“В останні пів року стало зрозуміло, що переговорів у старих моделях пошуку миру більше не буде. Якщо ці формати зникнуть, виникне правовий вакуум на тлі серйозного нерозв’язаного конфлікту, який несе високий ризик відновлення прямих зіткнень”, – сказав російський зовнішньополітичний аналітик і радник Кремля Федір Лук’янов.

Україна заявляє, що Росія концентрує до 114 тис. військових на півночі, сході й півдні від Донбасу.

Джо Байден сказав Путіну відступити від українських кордонів у квітні

Відновлення напруги загрожує звести нанівець контакти між США й Росією, які розпочалися, коли президент Джо Байден сказав Путіну відступити від українських кордонів у квітні. Кульмінацією тоді стала зустріч двох лідерів у Женеві в червні. Відтоді США й Росія ведуть переговори за зачиненими дверима. Досягли прогресу з низки питань, зокрема, контроль над ядерними озброєннями, ядерні амбіції Ірану й кібербезпека. Напруженість через Україну загрожує звести нанівець ці успіхи.

Минулими вихідними Путін заявив, що Москва стурбована неоголошеними навчаннями НАТО в Чорному морі. Назвав їх “серйозною проблемою” для Росії. Москва також переймається тим, що українські військові можуть планувати повернути Донбас силою. Колись здебільшого добровольчі різношерсті українські загони змогли відбити значно більший контингент Росії. Зараз вони досягли суттєвого технологічного прогресу завдяки підтримці Заходу.

Зокрема Путін протестує проти придбання Україною безпілотників Bayraktar у Туреччини, які допомогли завдати поразки на полі бою російським союзникам у Сирії, Лівії та Нагірному Карабаху. Москва поскаржилася на кримінальні звинувачення, висунуті проти проросійського політика Віктора Медведчука.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія підбирається до України з півночі: що про нас пише світова преса

“Одержимість Путіна Україною свідчить, що для нього це важлива незавершена справа. Він наголошує, що Україна дедалі більше схожа на парк авіаносців НАТО в безпосередній близькості від Росії. Він також розуміє, що Захід продовжує вкладати гроші й ресурси в модернізацію українського війська, розвідки, кібернетичного і політичного потенціалу, і не має наміру зупиняти це”, – каже віцепрезидент Фонду Карнегі, колишній директор справ Росії в Раді національної безпеки США Ендрю Вайс.

У липні Путін написав статтю на 5000 слів про “історичну єдність” двох країн, у якій поставив під сумнів українські кордони й сказав, що Москва ніколи не дозволить Україні стати “антиросійською”.

Путін не вважає Україну країною

“Путін не вважає Україну країною, але територією, що перебуває під зовнішнім управлінням іноземних сил. Він переконаний, що росіянам варто говорити з американцями, щоб ті визнали Україну зоною впливу РФ”, – каже засновниця політичної консалтингової компанії R. Politik Тетяна Станова.

Доки Україна залишається найвищим пріоритетом для Кремля, ніж для Білого дому, Росія готова до ескалації більше, ніж США можуть зробити у відповідь.

“Україна хоче стати світовою криптовалютною столицею”, The New York Times, США

37-річний Майкл Чобанян здобув освіту в британській приватній школі. Він вільно розмовляє англійською та знає українські звичаї. Він засновник фірми Kuna – однієї з перших криптовалютних бірж у Східній Європі. Для нього Україна – чудове місце для бізнесу, бо він орієнтується в системі, яка рясніє корупцією. Головний плюс, пояснює він у своєму кабінеті з краєвидом на Дніпро, – це свобода, якої в розвинених країнах не бачили сотні років.

“У цій країні можете вбити людину і не потрапите до в’язниці, якщо у вас достатньо грошей і зв’язків. Якщо їх бракує, це коштуватиме дорожче”, – каже він, п’ючи чай на шкіряному дивані.

На початку вересня український парламент ухвалив закон, що легалізує і регулює роботу з біткойнами. Це стало першим кроком в амбітній кампанії з популяризації торгівлі криптовалютою в Україні й ребрендингу країни.

Україна має стати пунктом призначення для підприємців, які шукають низьких податків, мінімуму документів і безлічі кваліфікованих інженерів

“Хочемо стати провідною країною світу для криптографічних компаній. Це нова економіка і майбутнє. Україна має стати кінцевим пунктом призначення для підприємців, які шукають низьких податків, мінімуму документів і безлічі кваліфікованих інженерів. Заради цього під час літнього туру Кремнієвою долиною президент Зеленський зустрівся з гендиректором Apple Тімом Куком, а також студентами Стенфордського університету”, – каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Багато економістів і політиків ставляться до криптовалюти з підозрою, засуджуючи її як валюту для відмивання грошей, терористів, мафіозі й шахраїв. Проте в міру її поширення, уряди дійшли висновку, що вигідніше взяти ринок під контроль, ніж із ним боротися.

Для фахівців у галузі Польща пропонує податкові пільги й фінансову підтримку. Литва, Естонія, Мальта, Мексика, Таїланд, В’єтнам теж беруть участь у перегонах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ковід масово поширюється, Росія перекидає війська до кордону, поляки облюбували українське сало – що про нас пише світова преса

Для України справа не лише в нових робочих місцях і додаткових податкових надходженнях. Забарвлена десятиліттями фінансових скандалів і чвар олігархів, країна є другою за бідністю у Європі. Проте вона ретельно взялася за домінантну у світі цифрову фінансову сферу – видає онлайн-документи й послуги, зокрема паспорти й сертифікати проти Covid-19. Київ прагне перезавантаження історії про хаос, яка переслідує країну з моменту здобуття незалежності від Росії 1991 року.

Проблема, що багато технологічних підприємців кажуть, що їм подобається та система, яка є, і особливо її недоліки. Це призводить до парадоксу. Країна дає світло й легітимність діяти тим, хто часто обирає темні фінансові оборудки та розв’язання справ поза законом.

Є ідеальний баланс між абсолютною анархією і можливостями

“У цій країні немає правил. Ну, є, але їх можна спокійно порушити. Це ідеальний баланс між абсолютною анархією і можливостями”, – каже Чобанян.

Українці є одними з найзатятіших користувачів криптовалют у світі, посідаючи четверте місце в “Глобальному індексі сприйняття криптовалют”, складеному компанією Chainalysis.

Справа не так у крипто-лихоманці, як у тому, що немає кращих варіантів. Банки в Україні настільки погані, що надсилання чи отримання навіть невеликих сум з іншої країни потребує серйозної паперової роботи. Так само погано, що інфляція з’їдає цінність гривні. У країні малий фондовий ринок, а закордонні цінні папери практично недоступні. Тим, хто хоче примножити заощадження, залишається нерухомість і криптовалюта. Остання надзвичайно мінлива. Bitcoin утратив половину вартості із квітня до липня цього року, а потім зростав і встановив рекорд у жовтні.

Ресторан 11 Mirrors Rooftop у Києві має вигляд, ніби його перенесли з Лас-Вегаса. Належить брату мера, боксеру Володимиру Кличку. У ньому ввечері за круглим столиком сидять двоє. Гартей Соні виріс у Прінстоні, США. Він співзасновник криптоаудиторської фірми Zokyo, яка оцінює безпеку токенів і смартконтрактів. Токен – одиниця обліку, що не є криптовалютою, і виконує функцію “замінника цінних паперів” у цифровому світі. Шаді Патерсон – британець, керує компанією, яка набирає працівників для криптографічних компаній. Обидва живуть в українській столиці.

“Маємо можливості у сто разів збільшити ваші кошти через криптовалюту. На піку популярності ринок послуг через інтернет зростав на 63 відсотки на рік. Ринок криптовалюти з моменту створення зріс на 137”, – каже Соні.

Описують країну як утопію. Усе, від їжі до таксі, коштує не більше за чверть ціни в Нью-Йорку

Як і багато іноземних криптопідприємців в Україні, ці двоє описують країну як певну утопію. Усе, від їжі до таксі, коштує не більше за чверть ціни в Нью-Йорку на Мангеттені. На рейв-вечірках можна дістати кетамін та інші синтетичні наркотики. До того ж багато доступних і красивих дівчат.

“Вони змагаються, щоб справити на вас враження. Десятки разів тут замість того, щоб я зваблював жінку, вона зваблювала мене. І це жінки не моєї ліги, а найвищої”, – каже Соні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шалені вечірки в Києві і подвиг українських військових в Афганістані: що про нас пише світова преса

Двоє чоловіків неохоче хвалять Україну. Вони побоюються, якщо секрет її чарівності набуде розголосу, сюди приїде більше людей, що зведе нанівець переваги для іноземців.

Вони також не поділяють радості від нового закону про криптовалюти. Розуміють переваги від легітимізації бізнесу. Але їм подобається керувати компаніями, які не дбають про дотримання правил і не сплачують податки.

“Мігранти й газ – Росія тисне на Польщу й Україну”, Forbes, США

США планують підтримувати енергетичну безпеку України на тлі майже завершеного “Північного потоку-2”. Проєкт за $11 млрд завершили у вересні. Зараз він очікує на сертифікацію німецьких регуляторів.

Проте зростає занепокоєння через різке зростання цін на енергоносії в Європі, мобілізацію російських військ уздовж кордонів з Україною і мігрантську кризу в Білорусі, до якої додалися погрози самопроголошеного президента Лукашенка скоротити постачання газу в Європу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меркель у Києві обговорювала мир на сході України й “Північний потік-2” – що про нас пише світова преса

У березні держсекретар Ентоні Блінкін публічно виступив проти завершення будівництва газопроводу, але його змусили змінити позицію. Президент Джо Байден скасував суворі санкції щодо будівників, які запровадив попередник Дональд Трамп. Байден вважав відмову від санкцій передумовою відновлення відносин США з Німеччиною і канцлеркою Анґелою Меркель. Вона – найгучніша захисниця газопроводу.

Підтримка суверенітету України з боку США поновилася, оскільки Росія перекинула величезний військовий персонал і техніку до свого західного кордону. У квітні розгорнула найбільшу за останній час армію біля кордонів з Україною – понад 100 тис. солдатів для навчань. Ці війська мали відвести через 21 день опісля. Але досі не відвели.

Через пів року Росія знову підняла тривогу, почавши підозрілі військові маневри вздовж кордону. Минулого тижня міністерство оборони України повідомило, що майже 90 тис. російських військових розміщені в безпосередній близькості від підконтрольних Росії районів Донбасу. Маневри військ, можливо, є відповіддю Кремля на використання Україною безпілотників турецького виробництва проти сепаратистів.

Чиновники в США не відкидають вторгнення Росії в Україну. Вашингтон попередив Москву про наслідки

Мобілізація російських сил має залякати українську владу, щоб відмовилася від відкритого застосування сили. Ці маневри серйозно турбують чиновників в США, які не відкидають вторгнення Росії в Україну. Вашингтон попередив Москву про можливі наслідки через посилення загроз для української безпеки.

Історично масові маневри військ служили передвісниками вторгнення. Нацистська Німеччина зібрала мільйони солдатів навесні-влітку 1941 року, перш ніж розпочати операцію “Барбаросса” проти СРСР. 1950-го північнокорейський комуністичний диктатор Кім Ір Сен зібрав 75 тис. солдат уздовж 38-ї паралелі, перш ніж напасти на Південну Корею. 1973-го єгипетські й сирійські війська об’єднали польові армії в навчаннях перед нападом на Ізраїль. Чи буде Росія проводити відкриті військові дії після мобілізації, невідомо. Але шанси на вторгнення значно зросли через зниження регіональної сили стримування США. Америка прийняла “Північний потік-2”. Це узалежнює Європу від російського газу.

Лукашенко бере приклад з Ердогана

Росіяни використовують газ, щоб послабити українську економіку й підірвати її відносини з ЄС. Сліди ведуть до Кремля і в іншій кризі – потоком мігрантів із Білорусі. Лукашенко сподівається зняти європейські санкції, накладені на нього після того, як сфальсифікував вибори 2020 року й почав жорстокі репресії. Бере приклад із президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який отримав від ЄС $3 млрд в обмін на припинення напливу сирійських мігрантів у Європу.

Росія відправляє десантні дивізії для навчань із білорусами біля польського кордону. Це ще одна загроза для України.

Чи прислухається Москва до попереджень Вашингтона, невідомо. Щоб стримати росіян, США та європейські союзники мають тісно співпрацювати в дипломатичній, військовій та енергетичній сферах. Варто сподіватися, що ще не пізно.

У минулому “Огляді преси” Gazeta.ua також писала про нарощування російських військ біля українських кордонів, візит глави ЦРУ Білла Бернса до Москви й закриття англомовної газети Kyiv Post.