У той час як світова увага прикута до дипломатичних маневрів між Вашингтоном і Москвою, Володимир Путін продовжує розігрувати свою улюблену карту: війну на виснаження. Останні заяви російського лідера, де він хизується наявністю понад 700 тисяч солдатів на фронті, а його головний генерал Валерій Герасимов проголошує “наступ по всій лінії”, – це не просто пропаганда. За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), це чіткий сигнал: Кремль розраховує пережити західну підтримку України, поступово зломивши її сили чисельною перевагою.
Путін, здається, справді переконаний, що час грає на його користь. Його теорія перемоги, як зазначають у ISW, базується на припущенні, що Росія має достатньо ресурсів, аби вести нескінченні повільні наступи, доки Київ не вичерпає сили опору. Ця стратегія не нова: з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Москва робить ставку на “м’ясні штурми” – масові атаки з високими втратами, які виснажують українські резерви. За даними ISW, з травня по серпень 2025 року росіяни захопили лише 1910 квадратних кілометрів території, заплативши за це понад 130 тисячами втрат – в середньому 68 солдатів на кожен кілометр. Це не блискавична війна, а класична битва на істощення, де ресурси перемагають тактику.
Така впевненість Кремля не з’являється на порожньому місці. Путін інтерпретує коливання західної допомоги – від затримок з F-16 до дебатів у Конгресі США про нові пакети – як знак слабкості. У своєму нещодавньому інтерв’ю NBC міністр закордонних справ Сергій Лавров прямо заявив, що будь-які європейські сили в післявоєнній Україні вважатимуться “легітимними цілями”. Це не просто риторика: Москва відкидає ідею гарантій безпеки для Києва, наполягаючи на “заморожуванні” фронту на умовах, які фактично означають капітуляцію України. ISW підкреслює, що Путін не зацікавлений у справжніх переговорах – його мета, як і в 2022-му, це повний контроль над Донбасом, Кримом та частинами Запоріжжя й Херсонщини.
Але чи витримає Росія власну стратегію? Аналітики ISW стверджують, що перемога Москви далеко не неминуча. Україна, попри дефіцит ресурсів, демонструє стійкість: за даними Генштабу ЗСУ, з січня 2025 року росіяни втратили понад 299 тисяч солдатів. Київські контратаки, дронові удари по російській енергетичній інфраструктурі та нові поставки західної зброї (включно з ATACMS і Storm Shadow) вже змушують Кремль нервувати. До того ж, економіка Росії тріщить: санкції ЄС і США, про які Путін “забуває” у своїх промовах, уже впливають на нафтовий ринок, а нові обмеження на Telegram і WhatsApp свідчать про параною Москви перед інформаційним фронтом.
Захід, на думку експертів, має ключ до зламу путінської логіки. Посилення допомоги – не “щедрість”, а інвестиція в стабільність: довгострокові гарантії для України, включаючи членство в НАТО, можуть змусити Путіна переглянути розрахунки. Як зазначає Atlantic Council, Москва вже відчуває тиск: опитування 2025 року показують, що більшість росіян підтримують війну, але лише за умови “швидкої перемоги” – якої немає. Якщо Захід не дасть слабкості, Путін ризикує програти не на фронті, а в кабінетах, де його “віра” зіткнеться з реальністю.
Ця затяжна війна – не просто конфлікт двох націй, а глобальний виклик. Путін грає на часі, але час може зіграти проти нього. Київ тримається, і з правильною підтримкою Захід може довести, що істощення – це вулиця з двостороннім рухом.