“П’ять кроків з абетки громадського активізму”, – ділиться Анастасія Драчук, керівниця програмного відділу ГО “Будуємо Україну Разом” (БУР)

Головна Сторінка » “П’ять кроків з абетки громадського активізму”, – ділиться Анастасія Драчук, керівниця програмного відділу ГО “Будуємо Україну Разом” (БУР)

Співпраця між державним сектором та громадськими організаціями гострий виклик сучасності у побудові громадянського суспільства та відновлення України. Діалог навколо цієї теми рідко буває емоційно безбарвним. Громади зіштовхуються з дедалі ширшим спектром соціальних викликів від кризи у демографічній сфері до освітніх реформ, від розмінування територій до економічного відновлення.

Постає питання: чи місцева влада та неурядові організації змагаються за ресурси та вплив, чи ці відносини можуть сприяти більш ефективному розв’язанню локальних проблем? Як зробити так, щоб конкуренція не заважала ефективності?

Протиставлення між діяльністю місцевих органів влади та громадських організацій (ГО) є непродуктивним, враховуючи перетинання їхніх функцій та унікальність кожного з них у виконанні своєї ролі. Місцеві органи влади закладають фундамент у формі адміністративних рішень, в той час як ГО заповнюють прогалини, займаючись проєктами, яким влада поки не може приділити уваги.

На тренінгах від БУР ми спілкуємось із локальними активістами, які втомлюються все робити самотужки. І частіше за все це через те, що вони не можуть делегувати процеси, або залучити до своєї діяльності команду. Наприклад, лобіюючи проєкт з відновлення історичної будівлі на території громади, вони не знайомі з районним відділом культури. Останній має важливі напрацювання, включно з детальними планами реставрації та зв’язками з культурними фондами за кордоном, бо вже кілька місяців працюють над пошуком коштів. Звернення до відділу культури могло б значно підсилити зусилля ініціативної групи та відкрити шлях до швидшої реставрації культурної спадщини. Тож,

Крок 1. Вчіться спілкуватися, довіряти і делегувати. Створіть продуктивні взаємини між місцевою владою то ГО.

Розуміння механізмів роботи місцевої влади та ГО має вирішальне значення. Про неї ми багато говорили на теперішньому проєкті БУР “Партисипативне відновлення: інструменти та практики для зміцнення спроможності громад”, що реалізується за підтримки програми “U-LEAD з Європою”, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії.

Коли громада з Сумщини потрапляє до Коломиї у межах обміну досвідом, то виявляється, що у них схожі виклики. Десь не знають як організувати ефективне залучення жителів до прийняття рішень, а десь є дублювання зусиль ГО і місцевої влади, що викликає ненавмисне суперництво. Наприклад, що на Сумщині, що у Коломиї до громад приїхали переселенці, які покинули свої домівки і шукали більш безпечного місця для проживання. Як їх інтегрувати, як надавати робочі місця, як залучати їх до соціального життя, аби вони не відчували себе виключеними. Так обмін досвідом допомагає у вирішенні викликів громад з різних куточків України.

Конкурентна динаміка між місцевою владою та неурядовими організаціями часто розглядається через призму боротьби за ресурси та вплив. У найкращому випадку конкуренція може бути каталізатором інновацій, рушійною силою, що спонукає організації підвищувати ефективність. Наприклад, коли ГО змагаються за гранти, вони змушені демонструвати винахідливість у своїх підходах і вимірюваний успіх у досягненні результатів. А місцеві органи управління під час реалізації спільних проєктів можуть переоцінити власні методи роботи. Аналіз і потенційна адаптація напрацювань ГО може призвести до оптимізації процесів, покращення результативності та підвищення ефективності реагування на потреби громади. Залучення зовнішнього досвіду та інноваційних практик може бути корисним для оновлення внутрішніх політик та процедур у місцевих органах влади.

Однак ця конкурентна боротьба має й інший бік. Боротьба за фінансування, особливо під час повномасштабного вторгнення, економічного і демографічного спаду, може призвести до дублювання зусиль. ГО та місцеві органи влади можуть ненавмисно реалізовувати схожі проєкти в одній і тій самій громаді. Це не лише заплутує бенефіціарів, але й може призвести до нераціонального використання обмеженого бюджету. У секторі, де пріоритетом є добробут громади, неефективність це недолік, яка може мати реальні довгострокові наслідки.

Потрібно йти від діалогу до дії, моделювати ефективну співпрацю ГО з владою. ГО повинна об’єднувати людей. Жителям у громадах важливо розуміти, як вони можуть об’єднуватися за інтересами і просувати їх. У Охтирській громаді є осередок БУР із власною ГО. До повномасштабного вторгнення молоді люди тут об’єднались та створили молодіжний центр. Після деокупації Сумщини, вони почали активно взаємодіяти із соціальною службою, аби допомогати родинам, які постраждали від російських обстрілів. Тож так їм вдається і реалізовувати власні цілі (організовувати короткострокові БУРчики), й приносити користь громаді у співпраці із державними органами.

Тут важлива відкритість обох сторін до налагодження діалогу, коли влада і громадськість дослуховуються один до одного і разом розбирають сфери розвитку громади, обговорюють фокус діяльності на квартал, 6 місяців чи рік, а далі шукають можливості реалізації цих планів.

Крок 2. Розберіться у повноваженнях і сферах компетенції один одного.

Тому повертаємось до першого кроку треба познайомитись. Найкраще, якщо представники ГО прийдуть у відповідний відділ, поспілкуються про плани розвитку, проговорять, що хочуть співпрацювати, які проєкти реалізувати. Так буде зрозуміло, де можуть бути спільні точки контакту, чим ви один одному можете бути корисні. Ну і не забувати запрошувати місцеву владу на свої події та спільні заходи круглі столи, лекції про розвиток проєктів від українських та іноземних спеціалістів. Проста комунікація народжує хороші майбутні проєкти.

Крок 3. Вивчайте локальні обставини та оцінюйте рішення влади і ГО, зважаючи на конкретні ситуації.

Інколи у такій комунікації з’являються інтригуючі рішення. Так сталось в одній з областей під час проведення конкурсу регіонального розвитку від обласної адміністрації. Для зовнішніх спостерігачів це рішення громади може здаватися дуже дивним.

Для надання допомоги літнім жителям громади взимку часто виділяли дрова. Проте влада ще мала їх розвезти мешканцям, тож у бюджет заклали купівлю коня. Звісно, це рішення спершу викликало більше запитань, аніж відповідей, але громада, що на Рівненщині, дала своє обґрунтування. Перш за все, у громаді вже був віз, який можна використовувати для транспортування дрів. По-друге, придбання й утримання коня обходилося набагато дешевше, ніж ремонт, обслуговування та заправка авто. Як результат таке рішення було зваженим і виправданим саме у цьому випадку й у цій громаді. Тому перед емоційним оцінкою дій влади варто уважно зважати на обставини.

Крок 4. Шукайте рішення, плануйте і співпрацюйте.

Вміння визначати пріоритети є ще одним фактором успіху співпраці місцевої влади із громадськими активістами. Часто громади, у яких є мало ресурсів, але керівництво виділило пріоритетні задачі, є більш успішними. Адже вони спільно з активною частиною суспільства знаходять оптимальні рішення, роблять перерозподіл фінансів, знаходять партнерів чи донорів, підключають місцевий бізнес та втілюють задумане. Бо якщо хотіти усе й одразу, то так реалізовувати проєкти набагато складніше.

Крок 5. Гуртуйте людей та працюйте разом задля розвитку громади. Тому що громада це найперше люди.

Віддаленість від дому не перешкода для збереження ідентичності, яка відіграє важливу роль у відновленні громад. Одним з гарних кейсів є продовження роботи Маріупольської міської ради і локальних ГО вже на підконтрольних Україні територіях. Поки територія міста у тимчасовій окупації, осередки підтримки маріупольців діють по всій Україні. Благодійний фонд “ЯМаріуполь” гуртують навколо себе мешканців та тих, хто асоціює своє життя із цим містом. Маріупольська міська рада вже шукає відповіді на питання щодо майбутнього міста, проводить консультації із європейськими колегами, які займались відбудовою після Другої світової війни, а до обговорення плану закликали долучатися в осередках “ЯМаріуполь”. Тому міським та громадським активістам важливо гуртувати навколо себе мешканців і працювати над розвитком своєї громади як команда. Так, внутрішньо переселені громади, чиї території наразі окуповані, вже зараз можуть шукати міжнародних партнерів для участі у майбутньому відновленні українських міст та сіл.

Основний секрет успішної співпраці між ГО та державою це синергія, щира зацікавленість в спільній роботі від якої залежить майбутнє вашої громади. Таке партнерство не лише сприяє розв’язанню місцевих проблем, а й підсилює відчуття відповідальності та включення серед мешканців. Місцеві ради, використовуючи ресурси та експертизу ГО, можуть ефективніше реагувати на потреби громади, а ГО, своєю чергою, отримують підтримку на офіційному рівні.

*Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її автора та не обов’язково відображає позицію Програми “U-LEAD з Європою”, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії.