Українська розвідка виявляє тривожні тенденції в російській економіці, що свідчать про швидке занурення країни у фінансову непрозорість та посилення системної кризи. Відмова від елементарної відкритості стає новою нормою, що поглиблює деградацію ринку.
Центральний банк РФ фактично визнав крах стандартів розкриття інформації. З 2027 року фінансові організації зобов’яжуть публікувати лише знеособлені дані про структуру власності, що стане радикальним кроком назад.
Це рішення є продовженням практики, запровадженої після 2022 року, коли банкам та страховикам дозволили приховувати інформацію про власників та менеджмент під приводом санкційних ризиків. Наразі менше одного відсотка кредитних установ розкривають ці відомості.
Запропонований регулятором «компроміс» передбачає формальні відповіді «так/ні» щодо наявності впливових осіб чи «недружніх» бенефіціарів. Ці форми заповнюватиме сам Центробанк, що підкреслює нездатність ринку забезпечити мінімальну відкритість без ручного контролю держави.
Нормативну базу для цих змін обіцяють ухвалити у 2026 році, а запуск нової системи заплановано не раніше квітня 2027 року.
Паралельно з цим, російська держава рухається у зворотному напрямку і в інших сферах. До держдуми вже внесено законопроєкти, які скасовують регулярні декларації про доходи для російських держслужбовців.
Депутати та сенатори називають це «кроком у боротьбі з корупцією», хоча, на думку аналітиків, це лише посилює розрив між офіційною риторикою та реальними механізмами контролю.
На тлі інституційної деградації, економічна напруженість в Росії лише загострюється. За даними розвідки, третина малих та середніх підприємців розглядають можливість закриття бізнесу вже протягом найближчих шести місяців.
Банки різко скоротили споживче кредитування: POS-кредити схвалюють лише кожному десятому клієнту, а частка відмов у листопаді сягнула до 90 відсотків.
Водночас, ломбарди за січень–вересень минулого року отримали 9,6 мільярда рублів чистого прибутку, що на 54 відсотки більше, ніж роком раніше. Це є непрямим, але чітким індикатором падіння платоспроможності російського населення.
Фінансові проблеми охопили й державний сектор. У 2025 році обсяги неплатежів держкомпаній бізнесу за контрактами держзакупівель зросли у 2,7 рази, сягнувши майже 4,03 мільярда рублів.
Компанії затримують виплати на один–три місяці, фактично кредитуючись за рахунок підрядників. Причинами називають падіння доходів та високу вартість позик.
Додатковим сигналом системного розладу стала ситуація у кіберсфері: 73% усіх витоків даних у 2025 році припали саме на держсектор. Очікування бізнесу та працівників також залишаються сумними: лише 13% росіян сподіваються отримати річну премію.
Сукупно ці тенденції формують картину російського ринку, який дедалі більше віддаляється від глобальних стандартів. Він консервується у стані закритості, тотальної недовіри та системного хаосу, що створює значні ризики для майбутнього країни.