Російські морські піхотинці та десантники залишають свою бронетехніку просто на позиціях українських військових у Курській області й у паніці відступають під тиском 47-ї механізованої бригади ЗСУ, оснащеної американськими бойовими машинами M2.

Такі атаки лише збільшують кількість втраченої російської техніки, пише Forbes.

“Росіяни відчайдушно намагаються повернути контроль над Курською областю, але зазнають колосальних втрат,” – зазначив оператор безпілотника української морської піхоти Крігсфоршер, підрозділ якого обороняє той самий сектор, що й 47-а бригада.

Водночас, попри значні втрати росіян, це не означає, що вони програють загарбницьку війну, яка триває вже четвертий рік. Україна не витрачає стільки техніки в безрезультатних атаках, проте стикається з серйозними викликами через протяжну лінію фронту.

Зазначається, що під час триденного штурму, який розпочався 18 січня за участю 155-ї окремої морської піхотної бригади та 234-го десантно-штурмового полку РФ, було знищено 14 БМП і БМД, а також три танки Т-80. Ще один штурм, що відбувся у вівторок або незадовго до нього, закінчився для РФ втратами щонайменше чотирьох танків, бойових машин та одного пікапа.

Українські сили здійснили блискавичний прорив до Курська ще в серпні, захопивши 250 квадратних миль території поблизу Суджі. Відповідаючи на це, російський правитель Володимир Путін наказав своїм військам, підсиленим північнокорейськими підкріпленнями, вибити українців до лютого. Однак, попри значну чисельну перевагу – 60 тис. військових проти 20 тис., російсько-північнокорейські підрозділи змогли досягти лише незначних тактичних успіхів, повідомляє видання.

Про невдачі окупантів свідчать численні знищені бронемашини поблизу Нікольського – села, яке обороняє 47-ма механізована бригада ЗСУ.

Бої у вівторок продемонстрували класичну російську тактику. Штурмова група на бронетехніці, танках і навіть пікапі вирушила в атаку серед білого дня тим самим маршрутом, що й раніше. Українські дрони швидко зафіксували пересування колони, після чого ударні безпілотники атакували техніку, а М2 47-ї бригади добивали її 25-мм гарматами. Решту машин, включно з пікапом, знищили дрони-камікадзе.

“Хіба вони не втомилися й не розуміють безглуздості цього?” – дивується Крігсфоршер.

“Я просто не бачу сенсу атакувати там, де вони намагаються прорватися вже третій місяць”, – наголосив він.

Водночас військовий визнає, що російським військам вдалося досягти незначних успіхів на околицях виступу: “Вони продовжують воювати і наступати.”

Втрати РФ та її союзників є колосальними. За даними українських посадовців, під Курськом уже знищено або поранено 30 тис. російських військових, а втрати серед північнокорейців сягнули 4 тис. осіб, включно з високопоставленими офіцерами. Через нестачу бронетехніки деякі російські підрозділи змушені йти в атаку на цивільних легкових автомобілях.

Такий рівень втрат створює серйозні проблеми у військовому командуванні РФ. Кремль сподівається, що ситуація в Україні ще гірша – і, можливо, не безпідставно.

Українські найбоєздатніші бригади потребують підкріплення, однак новобранців часто направляють до новостворених підрозділів, які мають слабке командування та недостатню підтримку. Дві такі бригади вже розпалися під ударами російської артилерії, а багато молодих солдатів зазнали втрат через недостатню підготовку.

“Обидві армії ведуть виснажливу боротьбу. Росія кидає в бій останні резерви заради кількох метрів просування, а Україна, відбиваючи атаки, також зазнає втрат на тлі нестачі живої сили. Головне питання залишається незмінним: хто зламається першим?”, – підсумували у виданні.