Російська оборонно-промислова база, незважаючи на заяви Кремля про її продуктивність, стикається з низкою проблем, які ускладнюють виробництво танків та іншої важкої військової техніки. Інститут вивчення війни (ISW) разом з військовими оглядачами Костянтином Машовцем та Олександром Коваленком висвітлюють, що однією з основних проблем є відсутність серійних ліній для виробництва нових зразків танків, а також нестача кваліфікованої робочої сили та необхідного обладнання.

Незважаючи на це, Росія намагається підтримувати боєздатність своєї армії шляхом відновлення та модернізації техніки, яка вже була у використанні. Так, замість розробки та виробництва нових танків, як-от Т-14 “Армата”, що зіткнулася з виробничими проблемами, акцент робиться на відновленні більш старих, але надійних моделей, зокрема Т-72.

Крім того, зусилля Росії з поповнення своїх оборонних потреб частково ускладнюються західними санкціями, що обмежують доступ до необхідного обладнання та запасних частин. Хоча до повномасштабного вторгнення в Україну Росія змогла придбати значну кількість промислового виробничого обладнання, співпраця з країнами, як-от Китай, стає все складнішою через побоювання цих країн наслідків за порушення санкцій.

Звіт ISW також зауважує, що, попри поточні виклики, російський оборонно-промисловий комплекс може знайти способи обійти обмеження, співпрацюючи з країнами, які, подібно до Китаю та Північної Кореї, зацікавлені в підтримці Росії. Однак, зусилля з обходу санкцій та пошуку альтернативних джерел постачання вимагатимуть значних ресурсів та часу.

У цьому контексті заява очільниці міноборони Латвії Інари Мурнієце про те, що агресивна позиція Росії становить загрозу для євроатлантичного регіону, нагадує про необхідність бути пильними і готовими до нових викликів, які може створити Росія, незважаючи на її поточні обмеження.