Популярним туристичним об’єктом є Китаїв у південній частині Києва.
Цей археологічний заповідник розташований між Мишиловкою, Корчуватим та Багриною горою, пише “Україна Інкогніта”.
У XIV сторіччі тут виник печерний монастир, що отримав назву Китаївська пустинь. Сюди приходили паломники та відлюдники, щоб молитися в усамітненні. Архітектор Степан Ковнір у 1763 1768 роках збудував тут Свято-Троїцьку церкву у стилі барокко.
З пустинню пов’язана історія черниці Досифеї Київської. Вона походила з московських дворян, але не схотіла виходити заміж та пішла у монастир. Рідні намагалися повернути її, тож вона втекла до Києва. Досифей придбала чоловічий одяг, після чого всі думали, що це чоловік. У Китаєві збереглось її поховання, яке відвідують прочани.
До ХІХ століття остаточно сформувався архітектурний ансамбль монастиря. До нього входили Троїцька церква, дзвіниця, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів Петра, Олексія та Іони, будинок настоятеля, братський корпус, двоповерховий дім для літніх священнослужителів, келійні корпуси та цегляна огорожа з брамою. З 1898 році на території господарчого двору діяв лаврський свічний завод. До нового корпусу богадільні прибудували церкву Серафима Саровського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ліфт для жінки генерала і царський дім: які секрети приховують найпомпезніші будинки Києва і чому їх “атакують” туристи
1920-х роках у келіях розмістили дитячу колонію. Пізніше монастир ліквідували, територію та будівлі передали Всесоюзному дослідному інституту плодового та ягідного господарства. Дзвінниця до нашого часу не збереглась. Інші споруди сильно постраждали під час Другої світової війни. Після війни там розміщувалися Республіканський навчально-виробничий комбінат бджільництва і Український науково-дослідний інститут захисту рослин.
У Китаївській пустині в 1857 році були знайдені та досліджені Китаєвські печери. У 1910 1912 роках знайшли кілька підземних галерей, схожих за структурою на печери Києво-Печерської лаври. У Китаєвських печерах було знайдено залишки двох вогнищ, предмети побуту. На стінах збереглися написи старослов’янськими літерами.
У Києві безліч відомих туристичних локацій, про які відомо мешканцям та гостям міста. Однак столиця славиться також оригінальними й химерними забудовами.
Із містичними будинками Києва пов’язують різні страшні та незвичайні легенди. Більшість із них памʼятки архітектури із прадавньою історією, яка переплітається з байками та чутками. У пошуках розгадок до таємниць столиці містяни розповідають про привидів та дияволів, які оселилися в будинках, а також запевняють, що добрі сили охороняють місто від нечистого.
Кореспондентка Gazeta.ua відвідала три найбільш таємничих будівлі Києва, аби дізнатися, чи дійсно їхні мешканці стикаються із надприродними явищами і що думають про славу, яку серед туристів і містян мають їхні будинки.