Перед переговорами 24 березня Путін поспішає узгодити позицію зі своїми союзниками, щоб виступати від “Осі зла”. Якими можуть бути наслідки для України, з’ясовувала Gazeta.ua.
У Пхеньяні секретар Радбезу РФ Сергій Шойгу мав перемовини з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Навряд чи прийом був би на такому високому рівні, якби Шойгу не привіз північнокорейському вождю особисте послання від Володимира Путіна.
Відомо, що Сергій Шойгу багатослівно дякував Кім Чен Ину за “важливі і потрібні у нашій сьогоднішній обстановці, котра динамічно розвивається, переговори”. Вочевидь, російська делегація дістала схвальний відгук від Ина на послання Путіна.
Диктаторські люб’язності
Опосередковано на це вказують “показові виступи” Північної Кореї. Керівник країни перед прибуттям російської делегації особисто спостерігав за випробуванням нової зенітно-ракетної системи. Тест нібито вийшов таким вдалим, що Ин заявив про оснащення армії КНДР “ще однією великою системою оборонної зброї з гідними бойовими характеристиками”.
На думку керівника Всесвітнього інституту вивчення Північної Кореї Ан Чан Іля, новітня система готується до відправки у Росію для використання на території України.
Іншої думки старший аналітик Корейського інституту національного об’єднання Хонг Мін: КНДР прагне суттєво і у стислі терміни покращити свою ППО завдяки співпраці з РФ, зокрема, радіолокаційні установки і системи польового керування, котрі у КНДР вразливі. Але для цього потрібно продемонструвати розробку стратегічно цінної зброї, наголосив він, що Кім Чен Ин і робить.
Не виключено, що це справді лише демонстрація і Сергій Шойгу як ексміністр оборони поїхав на власні очі оцінити значимість випробувань.
Підготовка до війни?
Не виключено, що Шойгу у Пхеньяні готує візит Кім Чен Ина до Москви 8 травня, що логічно з огляду на обіцянку лідера Китаю Сі Цзіньпіна про особисту участь у російських заходах до 80-річчя перемоги у Другій світовій війні.
Утім, у Кім Чен Ину може бути не до свят: міноборони КНДР пильно стежитиме за спільними американо-південнокорейськими військовими навчаннями Freedom Shield неподалік Північної Кореї. Представник відомства пригрозив США і Південній Кореї “насерйознішими наслідками, котрих ті скоріш, не хочуть”, якщо навчання повторяться. Через загрозу Пхеньян міг скоротити експорт зброї до Росії, що викликало занепокоєння Путіна.
Настільки сильне, що він одночасно відправив гінців і до Китаю.
Піднебесна заспокоїла
До Пекіна поїхав глава ФСБ Росії Олександр Бортніков. Приймав його міністр громадської безпеки КНР Ван Сяохун. Офіційно повідомляється, що сторони домовилися підтримувати багаторівневі зв’язки між правоохоронними органами і службами безпеки двох країн. Ван Сяохун також підтвердив наміри КНР поглиблювати співпрацю з РФ у боротьбі з тероризмом і транскордонною злочинністю. Також китайська сторона запевнила росіян у готовності тісно співробітничати для реалізації “ключових домовленостей. Досягнутих лідерами двох країн”. Бортніков запевнив, Росія віддана підтримці Китаю, особливо щодо проблем безпеки.
А що, виникли сумніви?
Сі оцінює вигоди
Китай останнім часом зазнав кількох ударів від США: від тарифів – до санкцій за торгівлю з Іраном. Дональд Трамп недвозначно пропонує Сі Цзіньпіну припинити експорт до РФ в обмін на “економічну дружбу”. Але офіційний Пекін не дуже довіряє Вашингтону. Особливо після витоку інформації про бриф Міноборони США Піта Хегсета з Ілоном Маском про наслідки війни з Китаєм.
Ілон Маск назвав інформацію фейком, та страшенно розлютився. Отже, публікація мала підстави, навіть часткові. Вона як мінімум збігається з посиленням Китаєм антитайванської риторики. Якщо Сі Цзіньпін готує країн до можливої війни, можливо, ядерної, він має бути впевнений у союзниках. Особливо у Росії. Контакти Путіна з Трампом викликають занепокоєння у Піднебесній і додають невизначеності. Якщо чинний господар Кремля хотів утримати партнерів у своїй орбіті, то мав заспокоїти. Що і зробив.
Три в одному
Може бути й інша мета, безпосередньо пов’язана з Україною. Путін 21 березня поспілкувався з еміром Катару про врегулювання ситуації в Газі та в Сирії. Щодо Сирії, сторони підтвердили відданість суверенітету і територіальній цілісності. А от по Близькому Сходу – висловили “глибоке занепокоєння” відновленням бойових дій.
Готуючись до переговорів 24 березня, чинний господар Кремля хоче “розбавити” українське питання сирійським і близькосхідним. З огляду на “звірку годинників” з Китаєм і КНДР, російська сторона представлятиме позицію Глобального Півдня (чи його частини). Це дає Путіну шанс виграти бодай на одному із трьох треків. І, мимохідь, мінімізувати вагу української делегації, трек для котрої залежатиме і від Гази, і від Сирії, а не лише від українських інтересів.
На подив, широке охоплення тем вигідне Дональду Трампу, оскільки теж дає можливість гучно розрекламувати результат навіть за його повної відсутності. Загалом, обидва керманичі можуть і надалі зображати плідну працю, реально роблячи поступки у дрібничках.
Ножі у спину
Цікаво, що того ж 21 березня Путін провів нараду з членами Радбезу про протидії злочинності серед певних категорій населення. Три дні тому із тим же Радбезом він обговорював покращення відносин зі США. Тепер же йшлося про посилення нагляду, але яких категорій населення це буде стосуватися і в якому форматі, наразі незрозуміло. Опосередковано можна зробити висновок про іноземців, оскільки чинний господар Кремля днями підписав наказ про необхідність громадянам України на території РФ або “регулювати свій правовий стан”, або виїхати до 10 вересня, якщо немає законних підстав перебувати у Росії. Для громадян так званих “ЛДНР” і осіб без громадянства на окупованих територіях – вимога здати аналізи на ВІЛ і наркотики.