Абсолютний чемпіон світу з боксу Олександр Усик — випускник Національного університету фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ, «Інфіз») — публічно підтримав право колективу на чесні вибори ректора. Натомість міністр молоді та спорту Матвій Бідний рівно за добу до голосування скасував вибори й призначив власного ставленика. Що це — захист закону чи чиновницька маніпуляція?
Як усе починалося
Після раптової смерті ректора Євгена Імаса університет готувався до демократичних виборів нового керівника. Колектив, студенти, Наукова рада — всі були готові до відкритого голосування. Але міністр Бідний вирішив вручну керувати процесом.
Скасування за день до виборів: міністерство каже «перенесено», спільнота — «маніпуляція»
Наказом №155-к/тр від 24 березня 2026 року дату виборів перенесено з 25 березня на 23 вересня 2026 року. Офіційне пояснення — надійшли сигнали про можливу неправомірну діяльність осіб, причетних до виборчого процесу. Одночасно призначено лояльного в. о. ректора, якому Наукова рада університету вже офіційно висловила недовіру.
Спортивна спільнота вбачає в цьому пряму маніпуляцію: вибори заблоковано за добу до голосування — без діалогу з колективом, без прозорих підстав, без попередження. Це не захист закону — це підміна волевиявлення чиновницьким рішенням.
Усик: «Можете на мене розраховувати»
Олександр Усик — абсолютний чемпіон світу і випускник Інфізу — публічно підтримав право колективу на вільні вибори та висловив підтримку новообраному ректору, доктору медичних наук Михайлу Ригану. «Можете на мене розраховувати», — заявив боксер, фактично кинувши виклик позиції міністерства.
Університет не підкорився наказу. Колектив провів вибори — і обрав Ригана. Демократія в дії, попри чиновницький тиск.
Поліція перевірила — порушень немає. Вибачень — теж немає
Ось центральний факт усієї цієї справи. Після звинувачень з боку народного депутата Риган пройшов перевірку Національної поліції — висновок однозначний: порушень немає. Підстави для скасування виборів виявилися непідтвердженими. Але ні вибачень, ні спростувань наклепу від міністерства так і не пролунало.
Коли держава звинувачує людину, перевірка нічого не підтверджує — і при цьому зберігає мовчання, це вже не помилка. Це зневага до права.
Погрози звільненням за голосування
Тим, хто підтримав законні вибори, погрожують звільненням. В. о. ректора назвав видатних викладачів і професуру — людей із десятиліттями стажу — «певним угрупованням». Студентів, які прийшли поставити незручні запитання, він сфотографував, виклав усміхнене фото в мережу — і виставив їх з кабінету, не вислухавши жодного слова.
Спортивна спільнота — «зовнішня аудиторія»: як міністерство контролює наратив
Громадськості став відомий внутрішній циркуляр міністерства: керівникам департаментів наказано «довести до всіх працівників офіційну позицію» та «орієнтувати колег комунікувати лише в цих рамках». Підстава — від одного зі співробітників під час зовнішньої зустрічі прозвучали «зовсім інші меседжі».
Інакодумство всередині відомства неприпустиме. Це вже не управління кризою — це управління думками.
Але найбільш промовистою є одна деталь цього циркуляру: спортивна громадськість названа «зовнішньою аудиторією». Не партнерами. Не колегами. Не спортивною родиною — якою вона є за своєю суттю. Саме «зовнішня аудиторія» — як клієнти, яким треба продати правильний меседж. Це надзвичайно красномовно свідчить про те, як міністерство Бідного ставиться до тренерів, викладачів, спортсменів і студентів: не як до своїх — а як до сторонніх, яких треба переконати і заспокоїти.
Чого вимагає спільнота
Колектив НУФВСУ звернувся до президента Зеленського з вимогою відправити у відставку міністра Бідного. Активіст Гарік Корогодський сформулював це відверто: «Зробіть один чоловічий вчинок. Підіть з посади. А я попрошу за вас — всім скажемо, що ви від нас пішли, не ми від вас».
Вимоги конкретні: відставка міністра і проведення відкритих, прозорих виборів ректора без адміністративного тиску.
Якщо це зійде з рук — що буде на президентських виборах?
Ось питання, яке виходить далеко за межі одного університету. Якщо міністр Матвій Бідний безкарно скасує чесні вибори в Інфізі — і громадськість це проковтне — який сигнал отримає вся система?
Що адміністративний ресурс сильніший за волевиявлення. Що наказ «згори» може заблокувати будь-які вибори — за добу, без пояснень, без відповідальності. Що звинувачення без доказів — достатня підстава для скасування демократичної процедури.
Якщо ця логіка укорениться в Інфізі — чому вона не спрацює, коли настане час президентських виборів в Україні? Виборчі маніпуляції не народжуються раптово. Вони вирощуються роками — саме в таких «дрібних» прецедентах, коли суспільство мовчить.
Тому захист чесних виборів в Інфізі — це не студентська справа і не вузівський скандал. Це тест на зрілість українського громадянського суспільства. І від того, чи витримає воно цей тест сьогодні, залежить, що буде завтра.
Висновок
Факти говорять самі за себе: поліція не знайшла порушень, Наукова рада висловила недовіру призначеному в. о., набір студентів провалився. Усик правий — не лише як спортсмен і випускник, але як громадянин. Чесні вибори — це не привілей. Це норма. І жоден міністерський наказ не скасовує цього факту.
Україна пройшла три Майдани. Студенти Інфізу — не виняток із цього народу. І спортивна спільнота — теж.