Останнім часом в Україні частіше стали повідомляти про DDoS-атаки. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну це один з найпоширеніших видів кібератак, які вчиняють ворожі хакери.
Що таке DDoS-атака, як вона працює та як протидіяти загрозам у кіберпростороі, розповіли у Держспецзв’язку у Telegram.
DDoS-атака це атака на комп’ютерні системи органу, організації, установи з метою порушення доступності атакованих вебресурсів.
Під час атаки створюється велика кількість запитів, яка може сягати мільйонів. Через це система не може їх обробити, тому в її роботі виникають збої або вона взагалі перестає працювати.
На відміну від DoS-атаки, її здійснюють з кількох джерел. Такі види атак не спрямовують на окремих громадян. Однак метою ворога все одно залишається позбавлення людей доступу до важливих послуг, сервісів, а також правдивої інформації.
Зазвичай DDoS-атаки здійснюють задля створення паніки та дестабілізації ситуації. Іноді її використовують для того, щоб приховати атаки іншого виду. Проте самі DDoS-атаки загрози для персональних даних громадян не становлять.
“Варто знати, що для проведення DDoS-атак хакери часто використовують зламані пристрої людей. Тому важливо дотримуватися основних правил кібергігієни, користуватися антивірусами, оновлювати вчасно програмне забезпечення тощо”, зазначили у повідомленні.
Захистом сайтів та інформаційних систем від DDoS-атак займаються фахівці з кіберзахисту.
ІТ-армія почала свою роботу на третій день повномасштабного російського вторгнення. За цей час хакерам вдалося атакувати більше, ніж 4 200 російських онлайн-ресурсів.
Зокрема, завдяки DDoS-атакам були зупинені сайти держустанов Росії, росіяни не могли отримати держпослуги, провести фінансові операції, а абітурієнти, наприклад, податки заяву на ЗВО. Судові процеси також були призупинені. Атаковані сайти ЗМІ, онлайн-телебачень, Rutube, а також виступи президента РФ Володимира Путіна. Це було необхідно, аби припинити пропаганду серед місцевого населення.