У школах США 10 жовтня 1955-го почалися масові щеплення від поліємеліту. Вакцину отримали 57 млн американців.
Після Другої світової на планеті спалахнула епідемія поліомієліту. Хворобу спричиняла гостра вірусна інфекція, яка вражала нервову систему. Найчутливіші до неї були діти у 40% розвивався параліч, 10% гинули від дихальної недостатності.
Лікар Джонас Солк з університету Пітсбурга встановив, що поліомієліт має 125 штамів трьох основних видів. Ефективна вакцина мала долати всі. Вирощував зразки вірусу і вбивав їх формаліном. Більше 2 років працював над створенням живої вакцини. Вона виявилася ефективною. Солка почали називали “чарівником, який врятував дитинство”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Винайшли новий спосіб боротьби з дифтерією
Почалися масові щеплення. Ефективність вакцини була високою 60-70% захисту.
Одна партія вакцини виявилася зіпсованою і серед щеплених стався спалах захворюваності. Стандарти виробництва змінили і за рік почали виробляти 4 млн вакцин. 1959-го їх використовували у понад 90 країнах.
Пізнішу версію вакцини 1962-го розробив Альберт Сабін. Вона містила ослаблений живий вірус. Її ковтали, а не кололи. Стала популярнішою за попередню, оскільки її дешевше виготовляти і легше вводити.
Французький мікробіолог Еміль Ру (1853-1933) 1 листопада 1894-го створив протидифтерійну сироватку. Дифтерія стала першим інфекційним захворюванням, із яким почали боротися за допомогою вакцинації.