Швейцарія вирішила придбати менше винищувачів F-35, аби утримати витрати в межах ліміту, затвердженого виборцями.
У червні уряд повідомив про додаткові витрати до 1,3 млрд швейцарських франків через зростання цін на енергоносії та сировину, що ускладнило фінансування угоди на початкову суму 6 млрд франків за близько трьох десятків літаків. Це призвело до розбіжностей із партнером щодо початкової вартості контракту.
Уряд заявив, що через заплановані додаткові витрати неможливо зберегти первісну кількість закуплених літаків, тож тепер купуватимуть стільки машин, скільки вдасться вкласти у граничну суму 6 млрд франків. Водночас передбачено переглянути можливість додаткових закупівель на пізнішому етапі.
Нині перемовини з США щодо зниження імпортних мит із 39% до 15% проходять паралельно з планами закупівлі; ці переговори тривають після того, як швейцарські компанії пообіцяли інвестувати 200 млрд доларів у США протягом наступних п’яти років. Саме тому рішення про закупівлю стало особливо чутливим у дипломатичному та економічному вимірах.
Придбання F-35 було схвалене на загальнонаціональному референдумі 2020 року з невеликою перевагою голосів і прямо пов’язувалося з початковою оцінкою вартості. Опитування у жовтні показали, що більшість виборців готові відмовитися від угоди або підтримати альтернативний варіант.
Зміни в безпековому середовищі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та вимоги США до регіональних партнерів збільшувати оборонні витрати ускладнили доступ невеликих країн до необхідного озброєння. Підтримка США України також означає, що Швейцарія не належить до пріоритетних отримувачів, а швейцарські оборонні компанії зазнали втрат через суворі правила експорту.
Уряд підтвердив попередню оцінку, за якою для повноцінної протиповітряної оборони Швейцарії знадобиться від 55 до 70 сучасних винищувачів. Міністр оборони Мартін Пфістер зазначив, що країні потрібен більший флот, але нинішнє демократичне рішення не дозволяє сьогодні закупити 36 літаків.
Минулого року Швейцарія ухвалила поступове збільшення оборонних витрат до 1% ВВП до 2032 року, що залишає її показники значно нижчими за рівень, узятий країнами НАТО.