Федеральний суд США з питань міжнародної торгівлі визнав неконституційними укази президента Дональда Трампа про запровадження масштабних тарифів на імпорт товарів із низки країн. За інформацією Bloomberg, колегія з трьох суддів одноголосно постановила, що Трамп перевищив свої повноваження, посилаючись на Закон про надзвичайні економічні повноваження в міжнародних відносинах (IEEPA). У рішенні суду наголошується, що Конституція США надає Конгресу виняткове право регулювати торгівлю з іншими країнами, і ці повноваження не можуть бути скасовані надзвичайними заходами президента для захисту економіки США.
Деталі рішення суду
Рішення, ухвалене 28 травня 2025 року, скасувало укази Трампа про запровадження так званих «всесвітніх» і «дзеркальних» тарифів, які передбачали мита від 20% до 50% на продукцію з 60 країн. Ці заходи мали набрати чинності 9 липня, якщо іноземні уряди не укладуть торговельні угоди з Білим домом. Суд визнав укази Трампа «недійсними, як такі, що суперечать закону», оскільки IEEPA не дає президентові таких широких повноважень для регулювання імпорту через тарифи.
У рішенні特别 підкреслюється, що Конституція США чітко закріплює за Конгресом право встановлювати тарифи, і президент не може одноосібно ухвалювати такі рішення, навіть посилаючись на надзвичайні економічні обставини. Це стало відповіддю на спробу Трампа використовувати тарифи як інструмент тиску на країни, які мають торговий дисбаланс зі США, продаючи більше товарів, ніж купуючи.
Реакція сторін
Компанії, зокрема імпортери алкоголю з Нью-Йорка та виробники навчальних наборів із Вірджинії, заявили, що запровадження тарифів підірвало б їхній бізнес. Генеральний прокурор штату Орегон Ден Рейфілд, один із 12 прокурорів, які подали позов проти тарифів, зазначив: «Це рішення підтверджує, що наші закони мають значення, і торговельні рішення не можуть ухвалюватися за примхою президента».
Адміністрація Трампа негайно подала апеляцію через кілька хвилин після оголошення рішення. Речник Білого дому розкритикував постанову, заявивши, що «президент Трамп обіцяв поставити Америку на перше місце, і адміністрація використовуватиме всі важелі виконавчої влади для подолання кризи». Один із ключових радників Трампа, Стівен Міллер, назвав рішення суду «судовим переворотом» у соціальних мережах, що викликало бурхливу реакцію в політичних колах.
Контекст і наслідки
Рішення суду стало значним ударом по економічній політиці Трампа, який із початку другого президентського терміну активно просував протекціоністські заходи. Запроваджені ним 25%-ні тарифи на товари з Канади, Мексики, Китаю та країн ЄС уже спричинили відповідні заходи з боку цих держав, включно з обіцянками запровадити контрзаходи. Наприклад, британська компанія Jaguar Land Rover призупинила постачання автомобілів до США на місяць через нові мита.
Крім того, запровадження тарифів призвело до значних економічних наслідків: за даними Bloomberg, за добу після оголошення нових мит сукупний статок 500 найбагатших людей світу скоротився на 208 мільярдів доларів. Це підкреслює масштабний вплив торговельної політики Трампа на глобальні ринки.
Політичний і міжнародний резонанс
Рішення суду спричинило жваві дискусії як у США, так і за їхніми межами. У соціальних мережах користувачі активно обговорювали новину. Один із дописів назвав це «важливим сигналом, що президент не має необмежених повноважень», тоді як прихильники Трампа розцінили рішення як спробу обмежити його економічну стратегію.
На міжнародній арені рішення суду може вплинути на переговори Трампа з іншими країнами. Раніше президент США погрожував новими санкціями Росії, якщо Володимир Путін не погодиться на припинення вогню в Україні. Однак європейські лідери, зокрема прем’єр Польщі Дональд Туск, висловили сумніви щодо готовності Росії до реальних мирних переговорів, що ускладнює дипломатичні зусилля Трампа.
Підсумуємо
Рішення Федерального суду з питань міжнародної торгівлі США стало важливим прецедентом, який підкреслює межі президентських повноважень у питаннях міжнародної торгівлі. Воно може змінити підхід адміністрації Трампа до економічної політики та вплинути на глобальні торговельні відносини, особливо в умовах зростання напруженості на міжнародній арені.