Замість анонсованих подвійних переговорів із Києвом та Москвою президент США Дональд Трамп 8 вересня зателефонував лише до Кремля. Розмова з президентом України Володимиром Зеленським очікується як наступний етап дипломатичного марафону. Незалежно від того, коли саме відбудеться цей контакт, кулуарний процес уже запущено.
Як ці маневри вплинуть на Україну – розбиралася Gazeta.ua.
Кулуарний поспіх: чому Кремль і Білий дім квапилися зі звітами
Першим про факт і зміст розмови повідомив помічник президента РФ з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков, назвавши її “конструктивною і відвертою”. Лише після цього державний секретар США Марко Рубіо охарактеризував спілкування як “змістовне”, проте утримався від оцінок, чи були переговори успішними.
Сторони обговорили “нові ідеї”
Обережна позиція Білого дому свідчить про прагнення американської адміністрації спочатку оцінити публічну риторику Кремля.
Рубіо зазначив, що сторони обговорили “нові ідеї”. Уперше про існування цих пропозицій повідомив Володимир Зеленський ще до візиту до регіону спецпредставника президента США Стіва Віткоффа та старшого радника Джареда Кушнера. За словами Рубіо, реакція Москви дає підстави для оптимізму: “Найближчі кілька тижнів є можливість розробити дорожню карту для відновлення переговорів і, вірогідно, досягти результату, прийнятного для обох сторін”.
Сигнали для Вашингтона: що насправді приховує оптимізм Кремля
Підставою для стриманого оптимізму держсекретаря США могли стати заяви Ушакова про позитивну оцінку російським диктатором Володимиром Путіним дій американських спецпосланців. За словами помічника російського диктатора, Трамп пропонує якнайшвидше завершення війни в Україні в обмін на відновлення торгово-економічних відносин між США та РФ.
РФ нібито “не має планів щодо європейських країн”
Водночас російська сторона виклала власне бачення ситуації на фронті та озвучила вимоги щодо припинення бойових дій.
Ключовою тезою Ушакова стала запевнення, що РФ нібито “не має планів щодо європейських країн”, а застереження лідерів ЄС про російську загрозу він назвав “міфами”. У Вашингтоні ці заяви сприйняли як сигнал до зниження напруги.
Буферна зона та загроза розколу: про що мовчать дипломати
Заявлена дипломатична відлига поки що підтверджується лише домовленістю про продовження обміну полоненими – традиційною формою прикриття зустрічей без конкретних політичних результатів. У той же час Єврокомісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн виділила Україні черговий транш на закупівлю ракет для систем ППО, що свідчить про збереження тривоги в Європі.
Агресію потрібно зупиняти тут і зараз,
У Києві на дипломатичні маневри дивляться без ілюзій.
“Агресію потрібно зупиняти тут і зараз, щоб не поширювалася далі”, – заявив Зеленський, коментуючи чергові нічні обстріли українських міст. На його переконання, партнери мають посилювати санкційний тиск на РФ та нарощувати військову допомогу.
Втім, на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” стало зрозуміло: поточних обсягів постачань вистачить лише для оборони, але не для масштабних контрнаступальних операцій. До того ж міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно заявив, що вся територія України має перетворитися на “буферну зону” між Росією та Європою. Не виключено, що саме цю концепцію понад годину й обговорювали Трамп і Путін.
Енергетична пастка: яку угоду пропонує Білий дім
Найбільш реалістичним локальним результатом переговорів може стати так зване “енергетичне перемир’я”, зазначає політолог Вадим Денисенко. Для Трампа це буде можливістю заявити про швидку дипломатичну перемогу, а для Кремля – способом зняти гостроту дефіциту пального на російських АЗС та відновити стабільне електропостачання в прикордонних областях і в окупованому Криму. Окрім того, це обмежить вплив глави компанії Роснефть Ігоря Сєчіна, який користується ситуацією для поглинання активів “Лукойлу”.
Путін не погодиться на повне розблокування українських портів
Для України таке рішення означало б збереження критичної інфраструктури взимку, проте воно містить небезпечну пастку.
За словами експерта, Путін не погодиться на повне розблокування українських портів, а закликатиме лише до мораторію на удари по танкерах у Чорному та Азовському морях. Україна буде змушена відхилити таку пропозицію, адже без вільного судноплавства з портів Великої Одеси цей мораторій вигідний лише Росії. Кремль використає відмову Києва, щоб звинуватити Україну в зриві переговорного процесу.
“Ми поки дуже далекі від будь-яких домовленостей… А щодо Patriot, то їх немає у тій кількості, яка нам потрібна. Нам щось дадуть, але значно менше, ніж нам це потрібно”, – підсумував Вадим Денисенко.
Силовий сценарій: чому партнери готуються до тривалої війни
Згідно з даними джерел видання Bloomberg серед європейських чиновників, візит Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви виявився демонстративно складним: російська сторона змусила американську делегацію чекати на прийом до самого вечора. Аналітики прогнозують посилення атак РФ на українську енергосистему та вважають реальні мирні переговори в поточному році малоймовірними.
Схожі оцінки на засіданні у форматі “Рамштайн” озвучив і заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі, закликавши союзників готуватися до тривалого протистояння.
Ілюзія успіху: навіщо Дональду Трампу квапливі переговори
Згода Росії на сам факт переговорів уже подається Трампом як дипломатична перемога, зазначає політолог-міжнародник Тарас Семенюк.
Попередні домовленості її ні до чого не зобов’язують
Москва в цьому сценарії не втрачає нічого, оскільки попередні домовленості її ні до чого не зобов’язують, тоді як чинний президент США намагається остаточно перехопити ініціативу в українському питанні у своїх політичних опонентів з Демократичної партії. Разом із тим подібні сепаратні контакти суттєво послаблюють позиції європейських союзників, змушуючи Брюссель шукати власні важелі впливу на ситуацію.