У царині моди є багато одягу, яким дають назви за допомогою запозичених слів.
Розповімо про деякі з них, які нині досить популярні.
Українські назви одягу
Російське слово “тельняшка” походить від “тело”, адже це натільна сорочка з довгим рукавом і смугастим візерунком. Український аналог “тельняшки” – “тільник”. Слово коротше, але так само зрозуміле. У російській мові воно марковане як просторічне, а у нас – цілком літературне, пише liga.
Ще одна російська назва в сьогоднішньому випуску – “толстовка”. Спершу так називали довгу сорочку вільного крою, зі стоячим коміром і ґудзиками, бо саме такі нібито носив класик сусідньої літератури в старості.
Тепер цим словом називають сучасні светри з довгим рукавом і круглим вирізом.
Інше слово для таких светрів – “світшот”. Походить воно з англійської, де sweat (читається “свет”) – це “піт”, а shirt – “сорочка”. Отака дещо химерна конструкція (повністю натуралізований відповідник світшота і светра – це, мабуть, “пітник”, але вам, навряд чи захочеться його вживати). Тому кажіть “світшот”, щоб не думати про неапетитне й малоароматне.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як би звучала українська мова, якби не прийшов “совок”
Пуловер (від англійського pull over “натягувати згори”) це светр, що облягає, із V-подібним вирізом шиї.
Ну а кардиган (чия назва походить від прізвища свого винахідника, англійського генерала Джеймса Браднелла, графа Кардигана) це довгий жакет без коміра, який спершу носили британські солдати, а потім уже й усі інші. Серед інших загальних назв, що походять від прізвищ, можна назвати сендвіч, дизель, реглан чи галіфе.
З початком холодів українці дістають із шаф верхній одяг. Один з них – пальто.
Дехто допускається помилки, коли каже: “я вже хожу у пальто”. Але це мовна помилка. Мовознавець Олександр Авраменко розповів, як треба говорити правильно.