Про це розповіла дослідниця, колекціонерка Уляна Явна ведучій проєкту “Європейці” Оксані Височанській на Еспресо. “Я почала досліджувати родину ще в підлітковому віці. До цього мене спонукала моя прабабця, котра казала: “Сідай тут, я тобі буду розказувати, а ти записуй”. І в мене досі зберігаються листочки, де я записувала з її слів якісь певні історичні деталі. А потім, я все життя збираю сімейний архів, десь так намагаюся щось зробити, розпитати. А коли почалось вторгнення, я була вагітною і мені треба було заспокоїтися, і я сиділа і годинами читала латиною ці метричні книги, оскільки вся моя родина греко-католики або римокатолики, то книги написані латиною. Це було найкраще заспокійливе. І це постійне знаходження мікрорадості, коли ти знайшов це ім’я і тобі здається, що ти зробив відкриття Америки”, – сказала вона.Дослідниця зауважила, що тоді це врятувало її психіку. “Крім того, мені дійсно було цікаво дивитися і розуміти, що навіть попри наші складні історичні обставини, ми живемо далеко не найгірший час і далеко не найскладніший час. Тому що коли ти відкриваєш ту метричну книгу, розумієш, що в родині в кінці ХІХ століття з 10 дітей виживало тільки двоє. І там за будь-яку епідемію могло померти двоє-троє дітей з родини. Жінки помирали майже кожна третя під час пологів. Теж постійно точились війни. І це ти розумієш, ти все десь бачиш вживу цю історію. Бачиш життя однієї людини на сторінках цієї книги, наче в скупих записах. Але ти розумієш, що життя ніколи не було легким. Ми в якийсь період собі придумали, мабуть, через кілька спокійних років, що так буде завжди. Так не було, не є і не буде, на жаль. Це така історія цивілізаційного розвитку”, – зазначила вона.Читайте також: Я, як Індіана Джонс, мені треба шукати, – дослідниця Уляна Явна про вишиванки і родинні історіїУляна Явна вважає, що ми живемо в розкішну епоху, адже можемо детально передати власну традицію та історію. “Ми живемо в розкішну епоху, а колись багато людей не вміли писати, а тільки могли усно, образно передати цю традицію, цю історію. А зараз ми маємо безмежні можливості – відео, письмо, фото. Я вважаю, що важливо життя документувати, важливо його описувати. Навіть сучасні блоги – це робота для пошуківців майбутнього. От, хтось, наприклад, розкопає мій блог і подумає: “Боже, як цікаво”, – як для мене було відкриттям “Нова хата” чи газета “Діло”, яку я із захопленням читаю. Так само хтось буде гортати ці сторінки, знаходити для себе цю історію і могти її опрацювати з багатьох джерел”, – сказала дослідниця. Уляна Явна переконана, що “треба бути практикуючими українцями, а не просто фантазувати на тему своєї культури”.”Мені здається, що найважливіше зберігати свідомість і знання носія. Допоки є носій, до того часу існує традиція. Матеріальні речі, то це дуже добре зберігати, а це і гарні свідчення, і гарно все оцифровувати, але найважливіше – це носійство. Тобто, якщо ми практикуємо традицію, якщо ми практикуємо пам’ять, яка живе далі, і вона продовжується в наших дітях. Тому треба бути практикуючими українцями, а не просто фантазувати на тему своєї культури”, – наголосила вона.
02/04/202602/04/2026Автор Олександр Ковальчук