Абрикос ріс здоровий, бо я його доглядав. Але цієї осені не обробив садка й очманів від побаченого. Кора потріскалася, з ран стікав в’язкий сік. Уже й не знав, чи варто боротися за дерево, каже Олександр Давидович, 55 років, із селища Станиця Луганська Щастинського району Луганської області.
Тріщини думав залити бордоською рідиною. Та по дереву кинулися ще й білі нарости грибок. З ним би речовина не справилася.
Грибок обдер дерев’яним кілком. Працював без металевих скребків, щоб не травмувати абрикос. Обмазав глиною з коров’яком і обприскав мідним купоросом. Стовбури побілив.
Вже потім узнав, що можна було покрити стовбур і скелетні гілки садовою фарбою з додаванням мідного купоросу. Це економить час, бо зразу можна захистити дерево і від сонця, і від грибків. Наступного року буду розумніший. Мені порадили повторити обробку навесні, й тоді абрикос оклигає.
Кісточкові дерева часто страждають через мороз, зимові сонячні опіки, що спричиняють тріскання кори. Та здувається й темніє. Також важливо вибирати районовані сорти. Бо теплолюбні підмерзають і стають беззахисні перед грибками.
Буває і сорт той, що треба, й дерево обрізав, а все одно чахне, говорить Валентина Гончар, 48 років, кандидат біологічних наук з Одеси. Помилка в тому, що забувають замазувати зрізи. Тут тканина відмирає й утворюється дупло. В ньому заводиться інфекція, яку можна припекти садовим варом.
Для побілки й знезараження змішує 3 кг крейди з 500 г мідного купоросу. Заливає 10 л води та додає 100 г казеїнового клею для прилипання до кори. Або можна розвести 1 ст. л. мідного купоросу в 1,5 л води, обробити кору і залишити підсохнути на два дні. Потім замастити рани садовим варом.
Не бійтеся робити це пальцем. Вар нешкідливий для рук, а нічим іншим не вийде так добре заповнити рани. Можна також живі місця вкрити масляною фарбою на оліфі, каже Валентина Гочар.
Взимку яскраве сонце обпікає стовбур. Непобілена кора стає гаряча. Від нагрівання дерево під нею оживає. Бруньки ще не розпускаються, але рух соку в деревині починається.
Вночі сік замерзає, вдень розтає. Від такого перепаду кора тріскає, вивертається й стає шорсткуватою. На ній утворюються тріщини і дерево погано засвоюватиме воду й поживні речовини. Стане незимостійке, врожайність знизиться. Цього не станеться, якщо стовбур побілити.