Протягом тривалого часу археологи не могли відшукати в бурштинових відкладеннях Південної Америки жодної комахи.
У рамках нового дослідження вченим вперше вдалося знайти бурштинові відкладення в Південній Америці, які містили комах крейдяного періоду, приблизно 143-66 млн років тому. Унікальні відкладення були знайдені в Еквадорі, в них були знайдені такі комахи, як ногохвістки, павуки, а також рослини. Такі знахідки вказують на те, що в Південній Америці росли густі ліси близько 12 млн років тому, коли суперконтинент Гондвана почав розпадатися, пише Discover.
Річ у тім, що в бурштині зберігаються комахи і навіть пилок рослин, які б ніколи не були знайдені. Донедавна такі включення в бурштині знаходили тільки в Північній півкулі.
“Починаючи з крейдяного періоду, такі “біовключення” знаходили тільки в Північній півкулі. Тому наше розуміння біорізноманіття та екосистем Південної півкулі в цей період залишалося обмеженим”, – каже авторка дослідження з Науково-дослідного інституту Зенкенберга Моніка Солорсано-Кремер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Культурне значення бурштину в різних країнах світу
Щоб заповнити прогалини в палеонтологічному літописі, вчена та її команда проаналізували бурштин із формації Холлін на сході Еквадору. У цій місцевості можна знайти два типи бурштину: смолу, що затверділа в корінні дерев, а також ту, що тверділа в кронах.
Команда знайшла частини комах у смолі, яка тверділа високо над землею. У цьому бурштині вчені знайшли одну ногохвостку, павутину, а також кілька спор і пилок.
Скам’янілості комах належали до п’яти загонів комах, включно з двокрилими (мухи), твердокрилими (жуки) та перетинчастокрилими (мурахи й оси), скам’яніла павутина належала виду, що плете павутину і мала круглу, або спіралеподібну, форму.
На основі отриманих даних учені припускають, що ліси Південної Америки були досить теплими і вологими в крейдяний період. Якраз у цей час Південна Америка почала відділятися від суперконтиненту Гондвани.
“Наші результати вказують на вологі умови. Ми припускаємо, що 112 мільйонів років тому в екваторіальній Гондвані існувало вологе, густо вкрите лісами середовище проживання, для якого вже були характерні квіткові рослини”, – зазначають учені.
Також дослідники з’ясували, що сам бурштин колись був смолою дерева, схожого на Араукарію, яке належить до роду вічнозелених хвойних дерев.
Археологи розповіли, що нещодавно відкриті підземелля вежі Чарторийських луцького Окольного замку вели до приміщення міського єзуїтського колегіуму XVII ст. Нині тут досліджують 7 кімнат, в одній з яких є хід у таємну.