У Франції фахівці Національного інституту превентивних археологічних досліджень (Inrap) розкопали залишки поселення, заснованого, імовірно, близько 5300 року до нашої ери.
Короткий звіт про відкриття опубліковано на сайті Inrap. Розкопки проводилися на доісторичним ділянці Войпі в місті Мец і зайняли велику площу в 2,6 га.
Спочатку вчених цікавили руїни знайденої раніше гало-римської вілли, що датується II-IV століттями нашої ери. Однак проведена тут аерофотозйомка дозволила виявити під землею невідомі доісторичні споруди.
Після цього були проведені розкопки, в ході яких дослідники виявили близько п’ятдесяти ям (сліди від паль і стовпів) і як мінімум залишки чотирьох будівель, побудованих з дерева. Всі ці споруди були орієнтовані на північний схід.
Наразі задокументовано залишки двох житлових будинків, що відносяться до гончарної культури (5300-4950 рр. до н.е.). Судячи з кількості інших слідів, в епоху раннього неоліту тут існувало поселення, причому воно було чітко організовано і сплановано.
Вченим вдалося відновити просторову орієнтацію поселення. Вони встановили, що будівлі були зведені в два ряди на відстані близько п’ятдесяти метрів один від одного. На даний момент археологи перевіряють гіпотезу про те, що як мінімум один будинок тут міг переміщатися з плином часу в результаті реконструкцій. Вчені говорять, що було звичайною практикою в ті часи.
Ще належить встановити, коли саме це поселення зникло. Повторно люди жили тут між 250 і 50 роками до нашої ери, після чого місце було закинуто приблизно на сторіччя. Сліди нового поселення відносяться вже до I століття нашої ери.
Згадана вище гало-римська вілла була побудована в кінці II або на початку III століття і проіснувала до початку IV століття. Її довжина становила близько 38 метрів, а ширина – 18 метрів. Археологи знайшли частково збережений фундамент. Фахівці пояснюють це тим, що саму віллу і її фундамент місцеві жителі століттями розбирали буквально по камінчику, тим самим здобуваючи собі новий будівельний матеріал. Це теж було звичайною практикою.
Вілла складалася з основного корпусу, що нараховував п’ять кімнат. З північно-східного боку до будівлі тулилися ванні кімнати: кальдарій (гаряча ванна), тепідарій (тепла ванна) і фригидарій (холодна ванна). Кілька кімнат були оснащені опалювальними підлогами, що було типово для римських будівель.
Було також знайдено будинку, що примикає до вілли. Відзначається, що його збудували дуже старанно і вишукано. Ця будівля мала три напівкруглі арочні ніші і два підвальних вікна. Сам підвал добре зберігся. Поки не встановлено, для чого він використовувався на ранній стадії, але встановлено, що в кінці IV століття ця будівля була переобладнана під зерносушарку.