На місці Ланцюгового мосту в Києві відкрили 10 травня 1925 року міст імені Євгенії Бош.
9 червня 1920 року польський генерал Едвард Ридза-Сміглий наказав військам підірвати першу від правого берега опору Миколаївського ланцюгового мосту. Розірвані ланцюги потягнули за собою всю споруду. У1921 році відновлювальний загін Народного комісаріату шляхів підірвав залишки ланцюгів, що заважали навігації. Після цього Ланцюговий міст уже не відновлювали.
Наприкінці 1921 року прийняли рішення про відбудову моста через Дніпро. Євген Патон надав проєкт нового мосту в січні 1924 року. При його створенні використовували опори, що збереглися. Новий міст будували за балковою схемою. Він на 4,2 м вище від попереднього. Звели із двотаврових балок, що залишилися на берегах Дніпра після розбирання в 1919 році стратегічних шосейних мостів київського району.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іконостас та казарма – якою була найкраща київська гімназія на початку ХХ століття
Новий міст будували 10 місяців. 10 травня 1925 року його відкрили і назвали на честь революціонерки та учасниці війни більшовиків проти УНР Євгенії Бош. Вона скоїла самогубство за кілька місяців до відкриття мосту. Для випробування на міцність мостом пустили потяг із 14 вагонів з піском, по 1450 пудів у кожному. Машиніст давав повний хід, різко гальмував, силами натягу перевіряючи проліт за прольотом. Євген Патон у цей час стояв під мостом, по коліно у воді.
Одночасно з відкриттям мосту відновили рух бензотрамваю до Дарниці. 1 червня 1926 року трамвайну лінію на лівий берег електрифікували.
Міст ім. Євгенії Бош діяв до осені 1941 року. При відступі з Києва його підірвав батальйон НКВД. Підпори старого Ланцюгового моста ще у 1960-х здіймалися над водою. Їх підірвали під час спорудження мосту Метро.
9 травня 1913 року відбувся перший політ гідроплана С-10 “Гідро”, спроектованого українцем І. І. Сікорським. Над літаючими апаратами Сікорський почав працювати в 1910 році.