У Солом’янському районі Києва, на вулиці Освіти, 6, з’явилося погруддя Чингіза Айтматова, про що повідомив у Facebook педагог-новатор Сергій Берендєєв.
Випускники та представники історичного факультету університету стурбовані тим, що на цьому місці планували встановити меморіал загиблим воїнам — випускникам факультету. За інформацією ініціаторів протесту, нині 24 випускники факультету загинули, захищаючи незалежність України.
Представники історичної спільноти вимагають від керівництва Університету державної й національної освіти і науки імені Михайла Драгоманова не перетворювати вшанування пам’яті полеглих на адміністративні маніпуляції. «Пам’ять про полеглих Захисників України — це не предмет адміністративних маніпуляцій, а наш спільний обов’язок», — наголошують вони.
На опублікованих світлинах видно встановлене погруддя, але роботи на місці ще тривають, і про офіційне відкриття композиції наразі не повідомлялося.
Посол Киргизстану в Україні Ідрис Кадиркулов неодноразово виступав на підтримку встановлення в Києві пам’ятника або погруддя Айтматова; востаннє про це заявляв у грудні 2024 року. До створення скульптурного образу залучили київського митця Миколу Знобу, хоча тоді конкретне місце встановлення не називали.
Чингіз Айтматов (1928–2008) відомий як класик киргизької літератури; водночас він мав значну публічну та дипломатичну кар’єру — був членом Комуністичної партії СРСР, з 1990 року очолював посольство СРСР, а з 1992 року — посольство Росії в Люксембурзі. У 1978 році він підписав так званий “Лист 50-ти”, у якому критикували Солженіцина та Сахарова.
Ректором університету є Віктор Андрущенко, 76-річний філософ за фахом, який у радянський період належав до КПРС і працював над питаннями радянської ідеології. У 2021 році в університеті виник резонансний конфлікт навколо професорки Євгенії Бєльченко через її антиукраїнські висловлювання; після піврічного скандалу вона втратила право викладання, а згодом, за даними СБУ, переїхала до Санкт-Петербурга і нібито брала участь у діяльності, пов’язаної з інтересами ФСБ.