За даними МВС Німеччини, станом на 2 січня в країні зареєстровано 1 045 854 українських біженців.
З них близько 80% становлять жінки, близько третини діти. Щодня кількість біженців з України в Німеччині збільшується приблизно на 170 осіб, пише DW.
Всупереч побоюванням Берліна, різкого стрибка цього показника не сталося, але комунальна влада б’є на сполох, оскільки її ресурси з прийому нових біженців вичерпано.
“У вирішенні проблем, пов’язаних з біженцями, ми досягли меж своїх можливостей”, підкреслив президент Об’єднання німецьких міст і громад (DStGB) Уве Брандль.
За його словами, головна проблема житлова. Велика кількість українських біженців оселилися у друзів, знайомих і співчуваючих німців.
“Але це не може бути постійним рішенням. Необхідно знайти інше”, сказав Брандль.
Видання пише, що на головному вокзалі Берліна вже давно немає черг з німців, готових дати притулок біженцям з України.
Ті, хто прийняв їх на початку війни, не очікували, що біженці залишаться у них так довго. За оцінкою Брандля, гостинність німців і суспільна терпимість до українців перебувають під загрозою.
Ситуацію ускладнює напружена ситуація на ринку орендованого житла, оскільки квартир за доступними цінами в Німеччині залишилось мало. Соціальне відомство бере на себе витрати українців на оренду житла, якщо ті подадуть відповідні договори.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У яких країнах Європи нині найбільше українських біженців ‒ офіційні дані ООН
Але, уклавши такий договір з власником житла, пояснив Брандль, українець набуває статусу квартиронаймача, який має широкі права і захист від виселення. Тому багато німців, які взяли “пожити” українських біженців, тепер не можуть їх позбутися.
Друга проблема інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці. Видання зазначило, що висококваліфікованим відкриті усі двері. Значно важче вчителям, яких серед українських біженців виявилося багато, в тому числі й тих, хто знає німецьку мову.
Вчителів у Німеччині бракує, але передумова для роботи вчителем у німецькій школі два держіспити з різних предметів і успішно пройдений референдаріат.
Крім того, за оцінками німецької комунальної влади, понад 40% українців планують залишитися в Німеччині і після війни якщо не назавжди, то на тривалий час.
“Це означає, що тема інтеграції, і особливо тема залучення до праці, набуває важливого значення”, сказав Брандль.
За його словами, понад 430 тис. українських біженців працездатного віку й мають хорошу кваліфікацію. Тому, вважає він, “необхідно швидше усувати мовний бар’єр і пропонувати курси спеціалізації та підвищення професійної кваліфікації, знижувати поріг визнання українських дипломів і свідоцтв”.
Не менш важливою, за його словами, є інтеграція приблизно 200 тис. українських дітей, які прибули до Німеччини з матерями.
“Необхідно швидко та інтенсивно займатися їхнім включенням у нашу систему освіти. Діти, які швидко освояться в нашій системі дитячих садків і шкіл, мають чудові шанси знайти в Німеччині другу батьківщину”, переконаний він.
У зв’язку з цим, комунальна влада очікує від федерального центру більшої допомоги, зокрема фінансової, у прийомі та інтеграції біженців. Причому не разової, а довгострокової
В Естонії просять частину біженців з України перебратися в сусідню Фінляндію. Нині в Естонії перебувають понад 40 тис. українських біженців. Стільки ж ‒ у Фінляндії, яка у понад сім разів більша за Естонію за площею та вчетверо за населенням.
У Польщі підрахували витрати на українських біженців та їхній вклад в економіку за останні 10 місяців. Українці позитивно вплинули на Польщу, написав у Twitter віцепрезидент Польського фонду розвитку Бартош Марчук.