Анджей Дуда і Дональд Туск уже відкрито змагаються за владу. Передвиборча агітація у розпалі, а риторика зачіпає Україну.
Генпрокуратура Польщі підозрює чинного прем’єра Дональда Туска у підготовці держперевороту. Новину про те, що триває слідство, підтвердили Голова Конституційного суду Богдан Свенчковський і президент Анджей Дуда.
У полі зору правоохоронців не лише Туск, а й міністри, спікери двох палат парламенту, сенатори, судді, прокурори, які були призначені чи обрані нібито з порушеннями процедур.
За версією Анджея Дуди, були систематичні та грубі порушення законів і Конституції з боку виконавчої влади. З 13 грудня 2024 року, каже Свенчковський, особи, проти яких ведеться розслідування, “діяли організовано з метою змінити конституційний лад Польщі”. Зокрема, блокувати роботу Конституційного та Верховного судів, Національної ради суддів. Свенчковський стверджує, що змовники застосовували насилля і погрози до непокірних.
Пінг-понг Туска
“Підслідний” Туск у відповідь опублікував відеоролик, де він грає у пінг-понг, чує повідомлення про розслідування, але каже, що має важливіші справи.
Його реакція розлютила лідера опозиційної партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського.
“Неодноразово вказував на статтю 127 Кримінального кодексу, адже саме так слід кваліфікувати незаконне захоплення державних ЗМІ, Національної прокуратури, перешкоджання діяльності Конституційного трибуналу, а також інші грубі порушення законів і Конституції”, – написав він у соцмережах.
У польському політикумі – не здивувалися. Розслідування проти чинного прем’єра стало черговим епізодом протистояння Дуди і Туска.
Гойдалки з секретом
Прибічники Дональда Туска звинувачували ексміністра юстиції та колишнього генпрокурора Збігнєва Зебро, який зараз веде розслідування, у незаконному використанні ізраїльського шпигунського обладнання для прослуховування політиків та в організації голосування поштою під час пандемії ковіду. Зебро стверджував, що ці політики – проросійські, а факт використання обладнання для “прослушки” відкинув.
Раніше, у середині грудня 2023 року, між “Правом і справедливістю” Качинського (“ПіС”) та “Громадянською платформою” (“ГП”) Дональда Туска спалахнув конфлікт через державні (суспільні) ЗМІ. Насамперед йшлося про телеканал TVP (суспільне телебачення), якому закидали пропаганду “ПіС”. За підсумками парламентських виборів, правляча “ПіС” здобула 35,58% голосів, але не змогла сформувати коаліцію. Це вдалося “Громадянській платформі” (30%) Туска. Новий уряд, спираючись на постанову парламенту про діяльність ЗМІ, змінив керівництво і штатний склад TVP. Це призвело до протестів.
Присмак перегонів
Нині у Польщі знову передвиборча ситуація – у травні 2025 року поляки визначатимуться з новим президентом. Від часів конфлікту довкола телеканалу розкол між Дудою і Туском посилюється, хоча обидва їздили до президента Джо Байдена для демонстрації єдності.
Нині Дональд Туск акцентує на російській загрозі. Нещодавно він звинуватив Росію у плануванні терактів у літаках по всьому світу.
Натомість Анджей Дуда намагається утриматися від різких заяв, хоча це йому не завжди вдається. Так, 6 лютого він заявив про те, що не підтримує жодного з кандидатів у президенти Польщі. Від “ПіС” на цю посаду балотується директор Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. Тому Дуда останнім часом акцентує, що не виставляв Україні ультиматумів щодо Волинської трагедії, хоча перша міждержавна експертна група готова вирушити до Тернопільської області.
Не їхні злочини
Водночас позиція Дуди, яку він висловив в інтерв’ю The Financial про ймовірне зростання міжнародної злочинності у разі завершення війни в Україні через велику кількість демобілізованих вояків ЗСУ, викликала скандал. Українське МЗС у відповідь зазначило – з 2014 року, коли РФ здійснила анексію, сплеску злочинності не спостерігається, порівняння з періодом розпаду СРСР безпідставне.
Криза поглиблюється
Тим часом, опоненти Дуди у Польщі завдали болючого удару у відповідь. Агенти Центрального антикорупційного бюро Польщі затримали колишнього прессекретаря Дуди Блажея Спихальського за підозрою у причетності до злочинних дій у приватному університеті Collegium Humanum. Чи свідчитиме він проти свого колишнього шефа, поки невідомо. Але відомо, що після цього Богдан Свенчковський заявив: Дональд Туск може не визнати результати президентських виборів і вивести на вулиці війська. За його версією, це станеться протягом найближчих 6-12 місяців.
Що це значить для України
За яскравими заявами про державний переворот майже непомітно минула внутрішньопольська дискусія про міграцію. Прем’єр Дональд Туск налаштований запровадити додаткові обмеження. Міністр внутрішніх справ країни Томаш Семоняк розкритикував Міграційний пакт ЄС, котрий має вступити у дію з червня 2026 року, і спрогнозував, що Польща його не ратифікує. Йдеться, передовсім, про мігрантів з інших країн ЄС. Якщо додати критичні зауваження Дуди, складається невтішна для українських біженців картина.
І вона цілком укладається в ізоляціоністську концепцію чинного американського президента Дональда Трампа. Чинному господарю Білого дому підігрує і Дуда, коли говорить, що американські обмежувальні тарифи для Польщі – “більше риторика”, а після завершення війни можливий сплеск злочинності.
Для української безпеки Польща важлива, оскільки є основним центром гуманітарної допомоги і хабом збройної підтримки. Від позиції Варшави багато в чому залежить співпраця України з “яструбами” в ЄС, показовий приклад – ініціатива про миротворців ЄС, котру польська сторона категорично відкинула. Днями у Києві побував заступник міністра оборони Польщі, можливо, були обумовлені тези, котрі не зазнають змін за будь-якого розвитку подій. Перші результати побачимо вже незабаром, на засіданні групи “Рамштайн” і на Мюнхенській безпекові конференції в середині лютого 2025 року.