Дедалі більше правих політиків у США пропонують поступитися в питанні України, сподіваючись таким чином послабити союз між Росією та Китаєм і реалізувати так звану стратегію зворотного Ніксона. Проте аналітики попереджають, що цей підхід є хибним і ґрунтується на неправильному розумінні як історичних подій, так і сучасної геополітичної ситуації. Про це йдеться у статті аналітика Майкла Мацци та науковця Шея Хатірі для видання The Hill.
Історичний контекст: чому стратегія Ніксона не повториться
Оглядач Washington Post Девід Ігнатіус нагадав, що під час повороту США до Китаю за президентства Річарда Ніксона у 1970-х роках Сполучені Штати не створювали розкол між Пекіном і Москвою, як часто вважають. Насправді протистояння між СРСР і Китаєм почалося значно раніше, ще в 1950-х роках, і без участі США. Після смерті Сталіна у 1953 році Микита Хрущов розкритикував сталінізм, що обурило Мао Цзедуна. Мао вважав це відступом від марксизму-ленінізму і намагався утвердити Китай як лідера комуністичного руху. Його політика “Великого стрибка вперед” у 1958 році частково була відповіддю на радянську критику, а у 1963 році Китай опублікував памфлет “Про фальшивий комунізм Хрущова та його історичні уроки для світу”, що остаточно закріпило ідеологічний розрив.
Цей конфлікт мав практичні наслідки: у 1960 році СРСР відкликав своїх радників із Китаю, включно з тими, хто допомагав у ядерній програмі. Напруга досягла піку в 1969 році, коли між країнами спалахнула прикордонна війна, а СРСР навіть розглядав можливість превентивного удару по китайських ядерних об’єктах. “США були радше спостерігачами, ніж архітекторами цього конфлікту. Коли Ніксон і Кіссінджер прибули до Пекіна в 1971–1972 роках, вони просто скористалися вже існуючим розколом”, — зазначають автори статті.
Сучасний союз Росії та Китаю: міцніший, ніж здається
На відміну від часів Холодної війни, нинішній союз між Росією та Китаєм не базується на спільній ідеології, а на “антиідеології” — спільному запереченні ліберального світового порядку, який відстоюють США. Аналітик Аарон Фрідберг підкреслює, що обидві країни добре засвоїли уроки минулого: китайсько-радянський розкол став однією з причин перемоги США у Холодній війні, і Пекін із Москвою не хочуть повторення цього сценарію.
Останні події лише підтверджують міцність їхнього партнерства. За даними західних ЗМІ, Китай попросив Росію відкласти вторгнення в Україну до завершення Олімпійських ігор у Пекіні в 2022 році, і Володимир Путін погодився. Перед початком війни лідери двох країн підписали меморандум про “безмежну дружбу”. Протягом усього конфлікту Китай надавав Росії дипломатичну, економічну та навіть військову підтримку, зокрема через постачання технологій і комплектуючих.
Сьогодні Росія та Китай співпрацюють у багатьох сферах: від космічних технологій і штучного інтелекту до нарощування ядерного потенціалу. Обидві країни активно розвивають свої арсенали, тоді як США зберігають статус-кво. “Відносини між Росією та Китаєм сьогодні не мають нічого спільного з 60–70-ми роками. Спроба США повторити підхід Ніксона приречена на провал”, — наголошують аналітики.
Чому Росія не боїться Китаю?
Деякі експерти вважають, що Москва мала б остерігатися китайських претензій на Далекий Схід, але, за словами аналітиків, Путін не демонструє занепокоєння, а Сі Цзіньпін не дає для цього підстав. Співпраця між країнами залишається стабільною, і жодна зі сторін не зацікавлена в конфлікті, який послабить їхню спільну позицію проти США.
Реакція Китаю на нові тарифи США
У контексті загострення глобальної напруги Китай різко розкритикував нові тарифи США на імпорт, назвавши їх “економічним шантажем”. У заяві китайського уряду йдеться, що підвищення тарифів, зокрема 34% на імпорт із Китаю, порушує правила Світової організації торгівлі, підриває багатосторонню торговельну систему та дестабілізує світовий економічний порядок. “Це типовий прояв односторонності, протекціонізму та економічного залякування, що зашкодить як самим США, так і іншим країнам”, — заявили в Пекіні, пообіцявши захищати свої інтереси.
Висновок
Стратегія зворотного Ніксона, яку пропонують деякі праві політики в США, не враховує ані історичних уроків, ані сучасних реалій. Союз між Росією та Китаєм є міцнішим, ніж у часи Холодної війни, і ґрунтується на спільних інтересах та протистоянні США. Поступки Росії в Україні навряд чи розколють цей альянс, а лише посилять позиції Москви та Пекіна. Аналітики закликають США переглянути підхід і зосередитися на зміцненні власних позицій, а не на ілюзорних спробах повторити успіх 1970-х років.