Валлійський журналіст Гарет Джонс 29 березня 1933-го опублікував репортаж про Голодомор в Україні. Матеріали вийшли в газетах New York Evening Post та Manchester Guardian.

Гарет Джонс народився 1905-го в Баррі, Велика Британія. В Кембриджі вивчав французьку, німецьку та російську мови. Почав працювати радником прем’єр-міністра Великої Британії Дейвіда Ллойда Джорджа з питань зовнішньої політики. Їздив до Німеччини, писав про Гітлера та Геббельса.

Влітку 1931-го відвідав Радянський Союз. Тон перших його публікацій доволі нейтральний.

Востаннє побував там на початку 1933-го. Порушив заборону ОДПУ на в’їзд іноземним журналістам до України. Подорожував Харківщиною пішки залізничними коліями разом із голодуючими селянами. Їхні розповіді, а також побачене занотовував до маленьких щоденників. Джонса впіймали і депортували із СРСР.

Після повернення скликав в Берліні прес-конференцію. Вперше публічно заявив про катастрофічний голод в Україні. Прес-реліз передрукували провідні світові видання. Найчастіше цитували уривок: “Я пройшов через села та 12 колгоспів, скрізь був крик “немає хліба, ми вмираємо”. Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього. Терор набув нечуваних масштабів”.

Розголос, якого набули публікації Джонса, змусили радянське керівництво розпочати проти нього цілу інформаційну війну. Підкуплені журналісти заперечували факт смертності від голоду в радянській Україні. У світі більше довіряли офіційним зведенням СРСР та підкупленим кореспондентам.

За свою працю Гарет Джонс отримав заборону на в’їзд до Радянського Союзу.

1935-го він вирушив у подорож до Внутрішньої Монголії. Там його за загадкових обставин застрелили.