Україна, Франція та Велика Британія підписали декларацію про розгортання своїх військ на території України після досягнення мирної угоди. “Коаліція охочих” запевнила, що підтримуватиме Київ у намірі мати армію чисельністю 800 тисяч вояків.
Ми вперше дійшли спільної позиції між Коаліцією, Україною та США по гарантіях безпеки, заявив за підсумками Паризького саміту президент Франції.
Коаліція вирішила створити Координаційний штаб, щоб посилити співпрацю з Україною і визначилася, як буде контролювати припинення вогню. Головними наглядачами мають бути США.
Більше “потім”, ніж “зараз”
Володимир Зеленський наголосив, що британські та французькі військові вже визначили, де розмістять конкретні види зброї, після припинення вогню.
“Архітектоніка безпеки, якою має бути після цієї війни, вже є”, – відзначив Зеленський. І в цьому є пробіл саміту, підкреслив президент Аналітичного центру “Політика” Олег Лісний: “Основна робота йде “на потім”, а не “на зараз”. Але ж ця війна не завершена! Як це зробити, ясності немає”.
Зеленський це розуміє, тому наполягає на ратифікації гарантій безпеки Конгресом США і парламентами країн-учасниць Коаліції.
Цього не досить. “Росія не вкладається у дипломатію, бо має можливість бити по нашій енергетиці”, – пояснив український президент нагальну потребу України в ППО.
у Києві очікують на ескалацію бойових дій
Цей сигнал може означати, що у Києві очікують на ескалацію бойових дій. Чому?
Відповідь у дискусіях довкола українських територій.
Без рішення
Рішення немає, є лише “кілька ідей”, зауважив Зеленський. Якщо вони не спрацюють, питання буде винесено на рівень лідерів.
Нагадаємо, Путін не йде на поступки у питанні територій. Він може посилити обстріли. Тож єдина можливість – зацікавити Трампа, котрий зараз у сильній позиції, щоб той натиснув на кремлівського диктатора.
Танці навколо американців
Можливо, задля цього Зеленський та українська делегація залишилися у Парижі до 7 січня для переговорів зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Київ робить основну ставку на США
Отже, Київ робить основну ставку на США. Про це свідчить заявлена Зеленським окрема безпекова угода з Вашингтоном.
Бо не всі в Європі усвідомили війну як виклик насамперед для них, пояснив Лісничий, що й позначилося на розмитих гарантіях безпеки.
“Конкретика – пізніше”, – пообіцяв український президент.
Коли?
Ще не завершення
Фіксація у Декларації безпеки України як невід’ємної складової євроатлантичної, де ЗСУ – перша лінія оборони, є істотним зрушенням, пояснив Gazeta.ua президент Женевського центру дипломатії та врегулювання конфліктів (GCDCR) Микола Волківський.
Важливо, що “передбачені механізми демонструють намір Коаліції не допустити “замороженого конфлікту”, наголосив він.
Це не завершення війни, а вікно можливостей.
Це не завершення війни, а вікно можливостей. “Йдеться про спробу зафіксувати нову архітектуру безпеки, у якій мир можливий лише за умови сили, контролю та довгострокової відповідальності партнерів, включно з поглибленням оборонної співпраці”, – наголосив експерт.
Хто на кого ставки зробить
Для цього треба зберегти євроатлантичну єдність, що й було підтверджено, розповів Gazeta.ua президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
“Для нас конфігурація складається цікава. Можливо, США зроблять безпекову ставку (в регіоні) на Україну. Чому? Якщо вдасться завершити війну, то Калініградська область чи Сувалкський коридор нікуди не зникнуть. Отже, є ризик нападу Росії та втягнення Штатів у європейську війну. А Україна до дестабілізації виявилася більш готовою, ніж Європа”, – пояснив експерт.
Тож і боронитиме континент.
Віткофф і Кушнер мали на меті зрозуміти справжню рішучість Коаліції. Якщо європейці їх переконають, Штати підуть значно далі обережних заяв про моніторинг, обмін розвідданими і часткове закриття неба без жодної конкретики, наголосив Буряченко.
Тим паче, у Європи свій інтерес.
Інтерес Європи
Коаліція хоче, щоб саме Штати змусили росіян до дипломатичного врегулювання. Для цього достатньо було би сигналу від американців про участь у Багатонаціональному контингенті та про готовність до введення санкцій. І тут європейці залишилися розчарованими. На доказ – Макрон знову заявив про контакт із Путіним “якомога скоріше”.
Віткофф із Кушнером взяли участь у спільному підсумковому брифінгу, та обмежилися обіцянкою: “Ми долучаємося”.
І наголосили: до гарантій безпеки має бути доєднана угода про процвітання України. Документ, як сказав Віткофф, стане “одним із найміцніших, укладених у країнах, котрі переживали подібні угоди”.
У цьому головна розбіжність: для європейців на першому місці є безпека, для заокеанських партнерів – вигода.
Угода ось-ось?
Тож мирна угода може бути підписана на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (19-23 січня), прогнозує Микола Волківський, де очікується участь Дональда Трампа.
Але це відбудеться лише за умови припинення бойових дій, зауважив експерт.
Паризький саміт зібрав лідерів і представників понад півсотні держав світу, а також ЄС і НАТО. Того ж дня у столиці Франції були ще одні переговори: між Сирією та Ізраїлем. Україна ризикувала стати “одним із пунктів”, зокрема, для американців. І те, що цього не сталося є досягненням.
А європейці таки показали Віткоффу і Кушнеру бойовий дух – окремою заявою скандинавських країн. Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія і Швеція застерегли: “Питання Данії та Гренландії мають вирішуватися виключно Данією і Гренландією”.