Україна має оновити законодавство щодо критичних мінералів, аби використати наявні запаси та посилити свою позицію на світових ринках, заявили учасники панелі на форумі з відбудови.
Дискусію модерував Віталій Радченко, керуючий партнер CMS Україна та керівник практики енергетики й змін клімату. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак та Ґреґ Свенсон, голова Republicans Overseas UK.
Експерти відзначили, що Україна має суттєві запаси критичної сировини, але чинна нормативна база не відповідає очікуванням міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових структур. Вони наголосили на необхідності впровадження прозорих процедур доступу до родовищ, механізмів розподілу ризиків та гарантій захисту інвестицій.
«Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілі для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агенцій», — підкреслив Володимир Цабаль.
Учасники також звернули увагу на домінування Китаю в переробці мінеральної сировини, що створює ризики для західних економік. На їхню думку, стратегічне партнерство з США може допомогти диверсифікувати джерела постачання та залучити технології й капітал.
Ґреґ Свенсон зауважив, що співпраця з Україною може послабити залежність від обмеженого кола постачальників і одночасно підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту. Водночас експерти наголосили: розвиток видобувних проєктів напряму залежить від безпекової ситуації, адже частина багатих на корисні копалини територій нині перебуває під окупацією.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» відбувся 11–12 грудня в Бухаресті під егідою зовнішньополітичних відомств Румунії та України й був організований New Strategy Center. Протягом двох днів пройшло понад 30 панельних дискусій і сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Теми охоплювали питання безпеки, інфраструктури, фінансування, зеленої енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.