Думки у виданні The Hill професора політології в Університеті Рутгерса в Ньюарку, США, Олександра Мотиля
У цей День подяки у США, 23 листопада, ви можете подякувати тому Богу, якому молитеся, що ви не українці. Бо ймовірно, якби жили в Україні ХХ століття, ви б померли рано і насильницькою смертю.
За шість місяців, з листопада 1932 року по травень 1933 року, померло від голоду не менше 4 млн українських селян
Доречно, 25 листопада День пам’яті жертв Голодомору, який вшановує пам’ять про геноцид, який Йосип Сталін та його поплічники розв’язали проти українського селянства. За шість місяців, з листопада 1932 року по травень 1933 року, померло від голоду не менше 4 млн. А, за деякими оцінками, 7-10 млн людей.
Окрім знищення українського селянства, російський комуністичний режим ліквідував також значні частини української культурної інтелігенції – журналістів, художників, поетів, письменників, священиків, українських комуністів, які перетнули “червоні лінії”, активно переслідуючи політику “українізації”, і тим самим загрожували гегемонії російської мови та культури в Україні.
Рафаель Лемкін, польський єврейський учений, який ввів термін геноцид, так писав про політику Сталіна щодо українців: “Це не просто випадок масового вбивства. Це випадок геноциду, знищення не лише окремих людей, а й культури та нації”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США визнали Голодомор геноцидом українців
За словами Лемкіна, український геноцид складався з чотирьох компонентів: “Перший удар спрямований по інтелігенції, національному мозку, щоб паралізувати решту тіла. Другий – наступ на церкви, священиків, ієрархію, “душу” України. Третя частина радянського плану була спрямована на хліборобів – велику масу незалежних селян, які були джерелом традицій, фольклору та музики, національної мови та літератури, національного духу України. Зброя, застосована проти цього тіла, чи не найстрашніша з усіх – голод. Четвертий крок у цьому процесі полягав у роздробленні українського народу шляхом приєднання до України чужих народів і розпорошення українців по всій Східній Європі”.
Голодомор був лише вершиною айсберга. Згідно з дослідженням московського Інституту демографії за 2008 рік, Україна зазнала близько 15 млн “надлишкових смертей” між 1914 і 1948 роками: “1,3 млн під час Першої світової війни, 2,3 млн під час громадянської війни в Росії, польсько-радянської війни та голоду початку 1920-х, 4 млн під час Голодомору, 300 тис. під час Великого терору та репресій на західній Україні, 6,5 млн під час Другої світової війни, коли нацистська Німеччина ставилася до євреїв, циган і слов’ян як до звірів і недолюдей, 400 тис. під час післявоєнного голоду і знищення українського націоналістичного руху”.
Україна зазнала близько 14,8 млн “надлишкових смертей” між 1914 і 1948 роками. Це 370 тис. українців на рік. Уявіть собі життя в такому суспільстві
Це 14,8 млн за приблизно 40 років, тобто в середньому 370 тис. українців на рік. Уявіть собі життя в такому суспільстві стільки років.
Післявоєнна трансформація Німеччини в демократичну державу ліквідувала одне з джерел масової смерті українців. На жаль, нічого подібного не сталося на півночі та сході України. “Імперія зла”, як справедливо назвав СРСР президент США Рональд Рейган, розвалилася в 1991 році, але імперські амбіції та кровожерливі методи пострадянської Росії залишилися, як і її одержимість Україною.
Від початку Кремль намагався змусити Україну стати васальною державою. Президент Борис Єльцин застосував м’яку силу СНД. І вдавав обурення через нібито переслідувань росіян у нових незалежних неросійських державах. Володимир Путін продовжував використовувати м’яку силу – пропаганду, проникнення російських агентів у стратегічні інститути України, економічний шантаж. Доки Помаранчева революція 2004 року та Революція гідності 2014 року не переконали його, що Україну можна повернути в лоно лише силою та насильством. Він анексував Крим, захопив Донбас, а потім, у 2022 році, розпочав масове вторгнення та геноцидну війну, яка триває досі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Путін проти Україні діє так, як Сталін” – Кислиця
За оцінками журналу The Economist, загинуло 70 тис. українських військових. Кількість загиблих мирних жителів може бути настільки ж високою чи вищою. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки. Міста, дороги, інфраструктура, школи, лікарні, музеї та університети розбомблені вщент. Збитки, завдані російськими військами, оцінюють у $4 трлн. Україні та її багатонаціональному населенню знадобляться десятиліття, щоб оговтатися від цієї війни та геноциду.
У 1932-1933 роках світ був переважно байдужий до того, що відбувалося в Україні. Кореспондент New York Times Уолтер Дюранті навіть заперечував трагедію, що розгортається в українському селі.
Цього разу світ або принаймні західний світ відреагував інакше. Висловив обурення та занепокоєння, надав Україні фінансову допомогу та військові постачання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще один штат США визнав Голодомор геноцидом українського народу
Питання, яке стоїть перед західними, і особливо американськими політиками, досить просте – чи продовжать вони чинити опір геноцидній війні Путіна, чи знову підставлять український народ?
Або, якщо поставити питання ще різкіше – вони за чи проти геноциду?
До Дня подяки та Дня пам’яті жертв Голодомору 2024 року ми дізнаємося відповідь.
Переклад Gazeta.ua